✅Коротко про події Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років

Велика Вітчизняна війна – найбільша і найтрагічніша подія в українській історії. СРСР, витримавши важкі випробування, відстояв національну незалежність і розтрощив фашистські режими в Європі. Описуючи коротко Велику Вітчизняну війну 1941-1945 рр., в першу чергу потрібно сказати про її справді всенародному характері, а також про ту високу ціну, яку довелося заплатити радянським громадянам за свою свободу.

Обстановка напередодні ВВВ

До кінця 1930-х років міжнародна обстановка загострилася настільки, що найменшої іскри було достатньо, щоб спалахнула пожежа небаченої раніше війни. Каталізатором нового світового конфлікту стала економічна криза, що охопила більшість провідних капіталістичних держав. Гонка озброєнь досягає нечуваних масштабів, зароджуються вогнища майбутньої глобальної війни.

У 1933 році до влади в Німеччині цілком законним шляхом приходить Гітлер. Нове політичне керівництво відразу ж починає відкриту підготовку до війни, не приховуючи своїх реваншистських настроїв. Нацистська партія бере курс на встановлення домінуючого становища Німеччини на світовій шахівниці. Одним з головних завдань третього рейху стає ліквідування Радянського Союзу.

Мюнхенська змова про поділ Чехословаччини і невдалі спроби домовитися з передовими західноєвропейськими країнами про формування військово-політичного союзу призвели до того, що СРСР опинився у вкрай скрутному становищі. Над країною нависла реальна загроза війни на два фронти:

  • на західному – проти гітлерівської орди;
  • на східному – проти мілітаристської Країни висхідного сонця.

У підсумку в серпні 1939 року Сталін пішов на угоду з фюрером, ставши останнім керівником на європейському континенті, хто уклав з німцями пакт про ненапад.

Віроломний напад на СРСР

Рано вранці 22 червня 1941 року без офіційного оголошення війни фашистські війська раптово обрушили всю міць своєї військової машини на західні володіння Радянського Союзу і завдали масований авіаудар по містах і військових частинах. Німеччина і її сателіти, не володіючи переважною перевагою в техніці і живій силі, зробили ставку на фактор несподіванки, так звану тактику бліцкригу.

Базувалася на аеродромах радянська авіація зазнала відчутних втрат: вже в перший день бойових дій було знищено більше тисячі літаків, причому багато з них навіть не встигли зробити виліт.

Строго дотримуючись плану “Барбаросса”, фашистські загарбники здобували одну локальну перемогу за іншою, і протягом декількох тижнів ворожа армія змогла просунутися на 400-600 кілометрів. Під окупацією опинилися частина Естонії, Західна Україна, майже вся Білорусія, Литва, Латвія, Молдова.

В екстреному порядку вдалося евакуювати на схід близько 10 млн осіб і понад 1,5 тис.промислових підприємств. Економіка СРСР перейшла на військові рейки, на боротьбу з коричневою чумою були кинуті всі матеріальні ресурси держави.

Ключові битви

За той часовий проміжок, що пройшов між першим ракетним залпом і беззастережною капітуляцією Німеччини, сторони провели незліченну безліч битв. Деякі з них назавжди запам’яталися як битви, докорінно змінили хід самого кровопролитного і руйнівного конфлікту в історії людства:

  • Битва за Москву (30 вересня 1941 — 20 квітня 1942). Перша велика сутичка з ворогом, що завершилася розгромом німецьких з’єднань. Радянським солдатам вдалося відкинути есесівців на 200-300 км від столиці, але стратегічна ініціатива як і раніше залишалася в руках вермахту.
  • Сталінградська битва (17 липня — 2 лютого 1943). Для Гітлера було дуже важливо зайняти велике індустріальне місто, розташоване на березі Волги, оскільки уздовж цієї річки знаходилися найважливіші транспортні артерії, які з’єднували центральну частину СРСР з південними областями. Мужні захисники Сталінграда не тільки відстояли свою рідну землю, а й знищили збройні сили Гітлера і їх поплічників.
  • Ленінградська битва (10 липня 1941 — 9 серпня 1944). Взяті в блокаду місцеві жителі і солдати Червоної Армії вели запеклі бої до тих пір, поки місто на Неві не було звільнено. На жаль, Північна столиця зазнала серйозних руйнувань, а голод і постійні бомбардування забрали життя кількох сотень тисяч дорослих і дітей.
  • Курська битва (5 липня — 23 серпня 1943). Бійці Воронезького і Центрального фронтів зупинили натиск німецьких ударних угруповань, завдяки чому став можливий корінний перелом у ВВВ.
  • Білоруська операція (23 Червня — 29 серпня 1944). В ході великомасштабних наступальних дій армія Радянського Союзу прогнала окупантів з території Білорусії, Латвії, Литви, переможно увійшла до Польщі і попрямувала в бік Східної Пруссії.

Відкриття другого фронту

Наприкінці 1943 року, коли успіхи СРСР вже визначили майбутню поразку фашистського блоку, на Тегеранській конференції лідерів «Великої трійки» Рузвельт і Черчілль в черговий раз пообіцяли Сталіну, що відкриють другий фронт не пізніше початку весни 1944 р.

Висадка англо-американських військ в Нормандії відбулася лише 6 червня 1944 р., тобто в той момент, коли доля другої світової війни була практично вирішена зусиллями Радянського Союзу.

У серпні 44-го, прорвавши ешелоновану оборону гітлерівців, союзники почали звільнення Франції. Літньо-осіння кампанія Червоної Армії пройшла під прапором вдалих операцій, поміж яких були:

  • Львівсько-Сандомирська;
  • Яссько-Кишинівська;
  • Прибалтійськиа.

В цей же період були змушені капітулювати і вступити у війну проти воєнізованих нацистських формувань Румунія і Болгарія.

Взяття Берліна і закінчення війни

Країни “осі”, відомі як нацистський блок, одна за одною складали зброю перед антигітлерівською коаліцією. Пособників Гітлера вигнали з Бельгії, Австрії, Італії. Від німецького гніту були позбавлені Польща, Угорщина, Югославія, Чехословаччина.

Головною операцією червоноармійців, що поставила жирну крапку на європейському театрі бойових дій, стало взяття цитаделі фашизму — Берліна.

Німеччина втратила доступ до сировинних ресурсів раніше захоплених країн, що, безумовно, не могло не відбитися на її промисловості, показники якої різко скоротилися. Проте на Берлінському напрямку військове керівництво сконцентрувало основні сили, з потенціалом яких потрібно було рахуватися.

Наступ давався важко – німці люто відбивали атаки Червоної Армії. 21 квітня 1945 року радянські артилеристи почали обстрілювати передмістя столиці Німеччини, а наступного дня бої перенеслися на вулиці міста. 24 квітня Берлін був узяти в кільце. Активний опір тривав до травня. Постріли не вщухали ні вдень, ні вночі. Увечері 28 квітня частини 3-ї ударної армії 1-го Білоруського фронту досягли центру Берліна. Бої розгорілися в районі рейхстагу, і незабаром радянські солдати поставили Прапор Перемоги над головним лігвом фашизму.

Виконуючи зобов’язання перед союзниками по антигітлерівській коаліції і намагаючись убезпечити свої далекосхідні рубежі, Радянський Союз, після того як змусив німецький уряд капітулювати, 9 серпня 1945 вступив у війну проти Японії, спільно з США завдавши їй хворобливої поразки.

Підсумки бойових дій

Оцінка людських втрат у Великій Вітчизняній війні донині залишається предметом бурхливих обговорень і непримиренних суперечок. Кількість загиблих на фронтах, за даними різних відкритих джерел інформації, коливається в межах від 8 до 27 мільйонів осіб. Загальний матеріальний збиток і військові витрати оцінюються приблизно в 500 млрд доларів.

Фашистські військові злочинці зруйнували 1700 міст і великих населених пунктів, понад 70 тис.сіл і сіл, 30 тис. підприємств промислового сектора, 60 тис. радгоспів, колгоспів, що боляче вдарило по робітничому класу як оплоту СРСР.

У безпрецедентній за масштабами війні багатонаціональний радянський народ захистив Батьківщину і відстояв суверенітет країни. Під час Великої Визвольної місії Червона армія повністю або частково звільнила багато окупованих держав Європи та Азії, внісши вирішальний внесок у порятунок світової цивілізації. Проте протиріччя з багатьох питань післявоєнного світоустрою, що виникли між лідерами країн-переможниць, обернулися так званою холодною війною, тобто політичною та ідеологічною конфронтацією двох таборів – капіталістичного і соціалістичного.

У доповіді або повідомленні, присвяченому історії війни 1941-1945 рр., необхідно розповісти про причини, етапи і наслідки великого збройного конфлікту. Для цього бажано звернутися до підручників, в яких детально розкрита тема історії ВВВ.

Посилання на основну публікацію