Зміцнення співдружності соціалістичних країн

КПРС і Радянський уряд надавали першорядне значення зміцнення співробітництва соціалістичних держав.

Зміцнення дружби і згуртованості країн соціалізму було важливим фактором збереження миру. Зростав вплив країн соціалістичної співдружності на весь хід міжнародного життя. Спільними зусиллями вони надавали допомогу національно-визвольної боротьби народів, підтримували держави, що звільнилися від національного гніту.
Розширилися форми і методи політичного співробітництва країн соціалізму. Характерною рисою взаємовідносин СРСР і соціалістичних держав у 60-ті роки стало об’єднання їх зусиль в області зовнішньої політики. На зустрічах представників ЦК КПРС і керівників комуністичних і робочих партій братніх країн вироблялися спільні пропозиції щодо найважливіших питань боротьби за мир і безпеку народів.

Центром економічного співробітництва соціалістичних країн залишався Рада Економічної Взаємодопомоги. На початку 60-х років збільшився склад учасників РЕВ. У нього була прийнята Монгольська Народна Республіка. У роботі багатьох органів РЕВ брала участь Югославія. Як спостерігачі на його засіданнях були присутні представники Куби, ДРВ, КНДР.

У 1962 р відбулася Нарада представників комуністичних і робочих партій країн – членів Ради Економічної Взаємодопомоги. На ньому розглядалися питання розширення і зміцнення економічного співробітництва між державами – членами РЕВ. Була досягнута домовленість про те, що одним з головних напрямків діяльності РЕВ на найближчі роки має стати координація поточних і перспективних народногосподарських планів країн, що входять в РЕВ. Нарада схвалив вироблені XV сесією РЕВ «Основні принципи міжнародного соціалістичного поділу праці». Міжнародний поділ праці являє собою спеціалізацію країн на виробництві окремих видів продукції для внутрішніх потреб і для продажу. В «Основних принципах» зазначалося, що метою міжнародного соціалістичного поділу праці є: підвищення ефективності суспільного виробництва, високі темпи зростання економіки і добробуту трудящих, поступове подолання відмінностей в рівнях економічного розвитку країн соціалізму. Головним шляхом подолання цих відмінностей повинна стати індустріалізація на основі поєднання внутрішніх можливостей кожної країни і світової системи соціалізму в цілому.

Важливим засобом підйому економіки країн – членів РЕВ стало кооперування їх зусиль при спорудженні великих народногосподарських об’єктів. Прикладом міждержавного кооперування стала прокладка нафтопроводу «Дружба» протяжністю 4648 км. Він проходить по території п’яти держав – учасниць РЕВ: СРСР, Чехословаччини, Польщі, Угорщини та НДР. Для спорудження нафтопроводу Радянський Союз постачав будівельні механізми, НДР – насосні агрегати і сталеву арматуру, Угорщина – засоби автоматики і телемеханіки. Радянська нафту дозволила країнам РЕВ забезпечити необхідною сировиною хімічну та інші галузі промисловості. Передача нафти по трубопроводу обходилася в кілька разів дешевше в порівнянні з перевезенням в цистернах залізницею і дозволила соціалістичним державам заощадити величезні кошти.

З початку 60-х років набуло поширення спільне зведення промислових підприємств на компенсаційній основі. Будівництво здійснюється на території одного з соціалістичних держав при кредитному участю країн РЕВ. Відшкодування кредитів ведеться шляхом поставок що виробляється на цих підприємствах продукції.

В середині 60-х років була змінена система взаємних розрахунків за торговельними постачання країн – учасниць РЕВ. У 1964 році був організований Міжнародний банк економічного співробітництва (МБЕС). До його створення між соціалістичними країнами існувала система двосторонніх розрахунків, заснована на принципі рівності взаємних поставок і платежів. Міжнародний економічний банк перетворився на центр міжнародних розрахунків країн – членів РЕВ. Всі розрахунки по товарообігу ведуться через нього шляхом переказу коштів з рахунку однієї країни на рахунок іншої.

Пізніше в цілях концентрації коштів країн РЕВ для капітального будівництва був організований Міжнародний інвестиційний банк (МІБ). Статутний капітал байка створювався з тих грошових сум, які виділяли котрі заснували його держави. Банк направляв кошти для спорудження та реконструкції заводів, в яких були зацікавлені всі соціалістичні країни.

Міцніло науково-технічне співтовариство держав – членів РЕВ. Велику роль в його зміцненні грали такі організації, як Міжнародний центр наукової та технічної інформації країн РЕВ і Об’єднаний інститут ядерних досліджень в Дубні.

Посилання на основну публікацію