Заходи по зміцненню обороноздатності СРСР перед Великою Вітчизняною війною

Возз’єднання західних земель Білорусі та України з СРСР мав важливе військово-економічне і стратегічне значення. Більш ніж на 250 км відсунулася західна межа, що було важливим чинником зміцнення безпеки країни.

Проводилися заходи щодо підвищення економічної та військової могутності держави. Були засновані два нових військово-проміслового центру: Урало-Сибірський і Далекосхідний. До 1940 р. СРСР зумів створити всі необхідні види промисловості, що забезпечують незалежне і сталий розвиток військово-промислового комплексу. Було побудовано понад 9 тис. нових промислових підприємств з урахуванням їх можливого переведення на виробництво бойової техніки і зброї. Велике значення надавалося накопиченню державних ресурсів і мобілізаційних запасів. З 1940 по червень 1941 р. їх обсяги зросли майже в два рази. Значно збільшилися обсяги виробництва танкових і авіаційних заводів. На початок Великої Вітчизняної війни їх можливості в 1,5 рази перевищували можливості німецької промисловості.

Червона Армія мала найрізноманітніше зброю вітчизняного виробництва. Багато зразки радянського озброєння не тільки відповідали рівню аналогічних видів зброї західних країн, а й перевершували їх: наприклад, танки Т-34 і KB, літаки Як-1, Міг-3, ЛаГГ-3, Іл-2 і Пе-2, реактивні установки «Катюша». Однак потрібно підкреслити, що нові зразки бойової техніки та озброєння тільки починали надходити в Червону Армію.

У передвоєнні роки керівництво Радянського Союзу зосередив увагу на зміцненні військово-економічного потенціалу країни. Указом Верховної Ради СРСР від 26 червня 1940 р. всі трудящі переходили на 8-годинний робочий день і 7-денний робочий тиждень. Активізувалася боротьба за зміцнення дисципліни на виробництві. Трудящим заборонялося самовільно залишати робочі місця.

Високими темпами розвивалася оборонна промисловість. На розвиток військових галузей промисловості витрачалися значні кошти. У 1941 р. вони сягнули 32,6 % державного бюджету. З грудня 1939 по 1941 р. війська Червоної Армії було поставлено 7 тис. танків, близько 18 тис. бойових літаків. Промисловість випустила 82 тис. мінометів і гармат, понад 105 тис. кулеметів різних модифікацій, близько 100 тис. автомобілів.

Велика робота по зміцненню західних кордонів СРСР проводилася в Білорусі. Вже у 1939 р. в ЦК, обкомах та райкомах партії були створені військові відділи, які здійснювали керівництво військово-мобілізаційною роботою і патріотичним вихованням населення. Кожен комуніст повинен був оволодіти однієї з військових професій, активно брати участь у роботі оборонних організацій. Керівництво республіки і командування Західного Особливого військового округу прагнули до вдосконалення інженерного оснащення західного кордону, особливо Білостоцького виступу. Почалося будівництво чотирьох укріплених районів (УР): Гродненського, Осовецкого, Замбровского і Брестського. Кожен УР мав протяжність від 80 до 180 км і глибину оборони від 3 до 8 км. Однак до червня 1941 р. було побудовано тільки 505 довготривалих вогневих споруд, а обладнане і озброєне тільки 193 із запланованих 1174. З цієї причини на початку війни не вдалося створити стійку систему оборони західних кордонів Білорусі.

Таким чином, у результаті форсованої індустріалізації та колективізації в країні були створені потужні централізовані промисловість і сільське господарство. Значні досягнення були в науці і культурі. Головну роль в індустріальному будівництві грало розвиток важкої промисловості, яка визначала не тільки економічне обличчя держави, але й військово-економічну міць збройних сил.

Посилання на основну публікацію