XXI з’їзд КПРС

Підсумки розвитку СРСР в області економіки і суспільно-політичного життя були підведені на позачерговому XXI з’їзді КПРС (27 січня – 5 лютого 1959 г.).
Розглянувши досягнення партії і радянського народу за весь період після Жовтневої революції, з’їзд дійшов висновку про повну й остаточну перемогу соціалізму в СРСР. Поняття «повна і остаточна перемога соціалізму в СРСР» характеризувало ступінь міцності соціалізму щодо внутрішніх і зовнішніх ворогів.

З’їзд прийняв Контрольні цифри розвитку народного господарства СРСР на 1959-1965 рр. Основне завдання семирічки полягала в подальшому підйомі економіки (грани на базі переважного розвитку важкої індустрії. Велика увага в плані було приділено розвитку чорної і кольорової металургії, газової і нафтової промисловості, машинобудування і хімічної промисловості. Значні кошти виділялися на будівництво електростанцій. Їх споруда мала сприяти завершення електрифікації країни, зростання масштабів комплексної механізації і автоматизації виробництва. Подальшу механізацію та автоматизацію виробництва, прискорення науково-технічного прогресу з’їзд розцінив як один з важливих факторів здійснення семирічного плану.

Планувалося зведення нових потужних заводів і фабрик в районах Сибіру і Далекого Сходу, в Казахстані та Середній Азії. У галузі сільського господарства намічалося збільшення виробництва зерна. Зернове господарство, як зазначалося в Контрольних цифрах, було основою для зростання всіх інших видів сільськогосподарської продукції. Планом передбачався всебічний підйом економіки всіх союзних республік. Державні капітальні вкладення в народне господарство на семиріччя становили близько 200 млрд. Руб. (В новому масштабі цін).

Семирічним планом були визначені заходи щодо підвищення матеріального добробуту радянського народу. Передбачалося упорядкувати заробітну плату низькооплачуваним категоріям робітників і службовців, збільшити розміри пенсій. План передбачав розширення обсягу житлового будівництва.

З’їзд поставив відповідальні завдання перед працівниками народної освіти, науки і культури. За семиріччя повинна була зрости мережу загальноосвітніх шкіл, вищих навчальних закладів та наукових установ, масових бібліотек і клубів. Зміцнення матеріальної бази науки і культури було найважливішою передумовою їх подальшого успішного розвитку.

У політичній сфері семирічний план намічав подальше зміцнення соціалістичного ладу, єдності і згуртованості радянського народу, зміцнення союзу робітничого класу і колгоспного селянства. Було наголошено на необхідності вдосконалення соціалістичної демократії. З цією метою слід було підвищувати і надалі роль громадських організацій у вирішенні державних справ, активізувати діяльність широких мас трудящих в комуністичному будівництві. В області ідеології передбачалося посилення ідейно-виховної роботи, підвищення комуністичної свідомості у трудящих, насамперед у підростаючого покоління.

Посилання на основну публікацію