XX з’їзд КПРС і його історичне значення

XX з’їзд партії працював у Москві з 14 по 25 лютого 1956 г. На з’їзді були присутні 1 436 делегатів і посланці 55 комуністичних і робочих партій зарубіжних країн.

У звітній доповіді ЦК КПРС містився аналіз міжнародного становища Радянського Союзу, відзначалися корінні зміни в міжнародній обстановці в сторону зміцнення позицій соціалізму. Підйом економіки соціалістичних країн, зміцнення співпраці між ними – такими були найважливіші риси розвитку світової системи соціалізму.

З’їзд визначив як головне завдання зовнішньої політики Радянського Союзу створення сприятливих умов для нового підйому соціалістичної економіки і зміцнення матеріально-технічної бази соціалізму, для розвитку всієї світової соціалістичної системи.
На з’їзді отримали теоретичне узагальнення найважливіші питання міжнародного розвитку. Зокрема, був зроблений висновок про можливість запобігання нової світової війни в сучасну епоху. Наявність світової системи соціалізму, молодих незалежних держав, які активно виступають проти війни, всенародний рух прихильників миру, робітничий рух в капіталістичних країнах – такі головні чинники недопущення нової війни.
Подальший розвиток отримало ленінське положення про різноманітність форм переходу різних країн від капіталізму до соціалізму. Існування СРСР і країн соціалістичної співдружності створило більш сприятливі умови для боротьби пролетаріату за соціалізм.

З’їзд підкреслив можливість мирного переходу від капіталізму до соціалізму. Форми завоювання пролетаріатом політичної влади залежать від ряду причин. Найважливішу роль серед них відіграє ступінь свідомості і організованості самого робітничого класу, його згуртованість навколо партії комуністів. Велике значення має співвідношення класових сил всередині тієї чи іншої країни і на міжнародній арені, а також сила опору експлуататорів.

З’їзд розкрив окремі недоліки в розвитку народного господарства: відставання сільськогосподарського виробництва, уповільнені темпи введення в дію новітнього устаткування.

Були затверджені Директиви по шостому п’ятирічному плану розвитку народного господарства СРСР на 1956- 1960 рр. Шоста п’ятирічка, говорилося в них, повинна стати часом подальшого розвитку продуктивних сил країни та переходу народного господарства на більш високий рівень технічного прогресу. Наголошувалося на роль впровадження у виробництво новітніх досягнень науки і техніки, необхідність використання передової технології, розвитку спеціалізації і кооперування. Були визначені провідні напрямки науково-технічного прогресу: подальша електрифікація, комплексна механізація і автоматизація виробництва. Головну увагу в Директивах було приділено розвитку важкої індустрії, що створює умови для підйому всіх галузей економіки. Були заплановані заходи по зміцненню матеріально-технічної бази сільського господарства.
На основі зростання виробництва промисловості та сільського господарства намічалося подальше підвищення матеріального добробуту і культурного рівня радянського народу. Передбачалося скорочення робочого дня на дві години на передвихідні і передсвяткові дні. У тих галузях промисловості, де це було доцільно, передбачалося запровадження п’ятиденного робочого тижня.

На з’їзді було розглянуто питання про подолання культу особи і його наслідків. Делегати схвалили роботу ЦК партії, спрямовану на відновлення ленінських норм в партійного і державного життя. 30 червня 1956 року ЦК КПРС відповідно до рішень з’їзду прийняв постанову «Про подолання культу особи і його наслідків». Культ особистості, говорилося в постанові, суперечить природі соціалістичного ладу, є гальмом на шляху просування радянського суспільства до комунізму. Культ особистості завдав серйозної шкоди радянському суспільству, але він не міг змінити і не змінив природи радянського суспільно-політичного ладу.

Діяльність КПРС по подоланню наслідків культу особи сприятливо позначилася на загальнополітичній обстановці, сприяла демократизації суспільного життя в країні.
Вироблені з’їздом установки в області зовнішньої політики, господарського та культурного будівництва, зміцнення ленінських норм партійного життя зіграли важливу роль в посиленні економічного потенціалу країни, зміцненні соціалістичного ладу. Сформульовані ним теоретичні положення з найважливіших питань світового розвитку мали велике міжнародне значення.

Посилання на основну публікацію