XV з’їзд партії

XV з’їзд партії, який зібрався в грудні 1927 р підкреслив у своїх рішеннях, що «в даний період завдання об’єднання і перетворення дрібних індивідуальних селянських господарств у великі колективи повинна бути поставлена ​​в якості основного завдання партії на селі».

З’їзд намітив розширення і зміцнення колгоспів і радгоспів і закликав посилити наступ на капіталістичні елементи міста і села.

Здійснення рішень XV з’їзду партії проходило в умовах загострення класової боротьби в країні. Праві опортуністи на чолі з Бухаріним виступили проти політики наступу на куркульство, проповідуючи теорію мирного вростання куркуля у соціалізм, теорію загасання класової боротьби. У 1927-1928 рр. куркульство саботував проведення хлібозаготівель. Кулаки скоротили продаж хліба державі, ховали і знищували його. У країні виникли продовольчі труднощі. Радянський уряд застосувало надзвичайні заходи до саботажників. Винні в приховуванні хліба притягувалися до кримінальної відповідальності з конфіскацією хлібних надлишків. 25% конфіскованого хліба передавалося бідноті в кредит за зниженими цінами. Був збільшений розмір податку на куркулів. Криза хлібозаготівель був подоланий. Радянська держава створила необхідні запаси хліба і продуктів. Однак ця криза ще раз показав необхідність соціалістичної перебудови сільського господарства шляхом створення високотоварного соціалістичного виробництва в селі.

Для підготовки масової колективізації велике значення мала постанова ЦВК і РНК СРСР від 16 березня 1927 г. «Про колективні господарства». У ньому вказувалося на необхідність зміцнити технічну базу колгоспів, ліквідувати зрівнялівку в оплаті праці колгоспників, підвищити особисту зацікавленість колгоспників у розвитку колгоспного виробництва.

У грудні 1928 був прийнятий загальносоюзний закон про «Загальних засадах землекористування та землевпорядкування». Колгоспам надавалося переважне право на отримання землі в трудове користування, пільги по сільськогосподарським податків і державному кредитуванню. Переважне право на отримання землі в трудове користування мали також бідняки. Перед радгоспами була поставлена ​​задача перетворитися в зразкові соціалістичні підприємства в селі. Встановлювалися обмеження на оренду землі кулаками, заборонялося виділення на хутори куркульських і заможних господарств.

Комуністична партія і Радянський уряд вжили заходів щодо розширення та зміцнення технічної і фінансової бази будуються колгоспів. На базі першої тракторної колони, обробляти землі радгоспу ім. Шевченко, в 1928 р виникла перша машинно-тракторна станція (МТС). З огляду на позитивний досвід роботи перших МТС, Рада Праці та Оборони 5 червня 1929 року прийняв постанову «Про організацію машинно-тракторних станцій». У 1929 р було створено понад 150 МТС. До цього часу в селі налічувалося 165 тис. Різних сільськогосподарських кооперативів та на полях працювало 35 тис. Тракторів. Спостерігаючи роботу колгоспів, радгоспів і МТС, селяни переконувалися в перевагах колективного ведення сільського господарства.

Посилання на основну публікацію