Християнство і економічна думка в часи Київської Русі

Важливу роль у розвитку феодальних відносин відігравало християнство, прийняте на Русі в період князювання Володимира I (988 г.). Монастирі та церкви були великими землевласниками, які збирали податі з жили на їхній землі селян. Церква вимагала від них покори владі, покірності, смирення і невпинної праці на феодалів. Християнська церква сприяла поширенню грамотності на Русі, була противником крайнощів кріпацтва, ратувала за помірне стягування лихварських відсотків. Вона спостерігала за точністю торговельних мір і ваг. Еталони цих одиниць зберігалися в церкві.

Погляди пригноблених мас Київської Русі знайшли відображення в билинному творчості, де оспівувався працю хліборобів, його працьовитість, вірність Русі.

Період феодальної роздробленості характеризується новим етапом у розвитку економічної думки. Це знайшло відображення і у світській літературі ХII-ХV ст., Представленої такими творами, як «Слово о полку Ігоревім», «Слово про погибель руської землі», «Задонщина», «Моління Данила Заточника». У «Слові о полку Ігоревім» містяться висловлювання про землеробських роботах, про підневільному, майже рабську працю. Боротьба російського народу з монголо-татарською навалою відображена в «Слові о погибелі російської землі» та «Задонщине». У «Моління» виражене негативне ставлення безіменного автора до способу життя ченців, до ситого життя багатих і співчуття до життя бідних. Данило Заточник виступав проти боярського закабалення, розглядав бояр як перешкоду між народом і князем, висловлюючись за сильну князівську владу, яка могла б приборкати боярський свавілля. Він вигукував: «Краще мені бачити свою ногу в постолі, ніж у червоному чоботі на боярськім дворі, краще мені тобі, князь, в селі служити, ніж в багрянніце на боярськім дворі … Краще мені воду пити в твоєму домі, ніж пити мед в боярському дворі ».

Володимир Мономах у «Повчанні до дітей» закликав до пом’якшення феодальної експлуатації. Він писав про себе: «Теж і худого смерда і убогих удовиці не дав є сильним скривдите». Він закликав своїх дітей не лагодити насильства над населенням, засуджував гонитву за багатством, грошолюбство, насильство над людьми і надмірну експлуатацію.

В епоху роздробленості на Русі прогресивні суспільні ідеї служили об’єднанню Русі. Цьому сприяла зміна економічних умов господарювання, коли суспільний поділ праці зажадало нових, стійких економічних зв’язків різних частин країни, економічної та політичної централізації держави. Об’єднання феодальних сил необхідно було і для боротьби із зовнішнім ворогом.

У 1240 р татарами був узятий Київ. Золота Орда в економічному і політичному відношенні була слаборозвиненим державою. Тому вона не могла економічно освоїти руські землі і створити на них органи управління. Сплата величезною данини на користь Золотої Орди вимагала розвитку виробництва, торгівлі в вотчинних господарствах, розширення товарно-грошових відносин і економічних зв’язків між князівствами. І все-таки в результаті татарського ярма Русь стала у своєму соціальному і економічному розвитку відставати від західноєвропейських країн.

Посилання на основну публікацію