Зміст статті
✅ Виникнення Київської Русі було обумовлено торговельно-економічним фактором. Забезпечення транзиту товарів по шляху з «варяг у греки» і назад – це головне завдання варягів, які захоплювали владу на всьому маршруті. Князь Рюрик зумів закріпити свою владу в Новгородській землі, а Аскольд і Дір утвердилися в Києві і землях полян.
Відразу ж виникли тенденції до об’єднання цих двох квазідержави. Претензії до першості виявляли обидва центри управління слов’янськими територіями. Війна 866-870 рр. позначила князя Рюрика, як більш сильну сторону, але для об’єднання з Києвом йому чогось не вистачило.
Рішуча експансія на південь і утворення Київської Русі
У 879 році князь Рюрик помер і на політичну арену новгородської Русі виходить Олег, регент при малолітньому Ігореві, спадкоємця княжого столу. Три роки Олег займався зміцненням своєї влади і підготовкою до захоплення Києва. Час настав в 882 році. К
идок новгородської дружини почався із захоплення Смоленська і Любеча, а потім настала черга Києва. «Повість временних літ» розповідає про те, адміністративний центр полян був захоплений Олегом хитрістю.
Причаливши до Київської пристані, він зробив торгові пропозиції. Аскольд і Дір особисто вирішили обговорити умови, але були вбиті зі словами: «ви не княжого роду, а він княжого», вказуючи на малолітнього Ігоря. Так з’явилася нова держава Київська Русь.
882 став роком утворення цієї держави, а засновником, по праву вважають Віщого Олега. Що цікаво, ставши київським правителем, Олег зобов’язав новгородців платити Києву 300 гривень щорічної данини.
Особливості внутрішньої і зовнішньої політики князя Олега
Напрям | Зміст | Дати | Примітка |
Державотворення Київська Русь | Об’єднання північного і південного центрів управління слов’янськими територіями вздовж торгового шляху з «слов’ян в греки». | 882 рік | Олег заявив: «нехай буде Київ матір’ю міст руських!» |
Підпорядкування Києву територій слов’янських племінних союзів | 1. Підпорядкування древлян. 2. Підкорення сіверян. 3. Оволодіння радимичами. | – 883 рік – 884 рік – 885 рік | Олег сказав: «Не давайте хозарам, але мені давайте» |
Зміна статусу у владній ієрархії | Ухвалення титулу Великого князя | До 912 р. | У «мирі і ряді» з греками 912 р київські посли підписалися: «від Олега, великого князя руського» |
Організація змісту держави | Щорічний об’їзд підвладних територій для збору данини. | 882-912 роки | Полюддя |
Зміцнення безпеки держави | Будівництво прикордонних сторожових фортець | 885-912 роки | Зміцнення міських стін Києва |
У зовнішній політиці Віщий Олег теж проявив неабияку активність:
Напрям | Зміст | Дати | Примітка |
Зміцнення міжнародних позицій нової держави | Звільнення від данини хозарам племен потрапили під владу князя Олега | 883-885 рр. | «Я ворог хазарам, тому і вам нема чого платити їм данину». З призову до жителів Півночі |
Взаємодія з сусідніми племенами і народностями | 1. Нав’язування свого впливу дреговичі, тиверцям і уличів. 2. Вирішення проблеми з угорськими племенами, які довгий час що перебували біля Києва. | – 883-912 рр. – до 907 року | Дипломатія загроз і обіцянок |
Війна з Візантією | Похід загальноросійського війська на Константинополь. Візантійські хроніки замовчують про нашестя русів, але є резони вважати похід легендарним. Підсумком став договір про безмитну для руських купців торгівлі і данину. | 907 рік | Князь Олег прибив свій щит на ворота Царгорода |
Договір з Візантією | Руське посольство в Константинополь укладає новий торговий договір. | 911-912 рр. | З договору виключена безмитна пільга для руських купців |
Зміцнення суверенітету | Радикальне зменшення впливу хазарського каганату на внутрішньоросійських справи. | До 912 року | Князь Олег переорієнтував зовнішню політику Русі з Хазарського каганату на візантійську імперію |
Підсумки та історичне значення правління Князя Олега
Рішуча, внутрішня і зовнішня політика Віщого Олега, привела до встановлення повного контролю над торговим шляхом з «варяг у греки». Військові і політичні удачі послужили запорукою формування та успішного розвитку могутньої східнослов’янської держави.
Олег – відчайдушний воїн, чарівник і провидець знехтував обмежені інтереси замкнутих кланів варязьких дружин і став Великим державним діячем Стародавньої Русі.
Князь Олег зумів осягнути і здійснити на практиці прагнення східнослов’янських союзів племен до основи своєї держави – Київської Русі.