Відновлення і зміцнення сільського господарства СРСР

Війна важко відбилася на становищі колгоспно-радгоспного виробництва.
Скоротилися посівні площі, погіршилася обробка полів. Валова продукція сільського господарства в 1945 р склала лише 60% рівня 1940 Зменшилася чисельність працездатного населення села, порідшали ряди сільських фахівців а кваліфікованих робітників. Протягом декількох років в колгоспи і радгоспи майже не поставлялася нова сільськогосподарська техніка. Кількість тракторів по (равнению з довоєнним періодом зменшилася на одну гріти. Стан справ в сільському господарстві ускладнювалося гем, що в 1946 р сильна посуха охопила Україну, Молдавію, центральні чорноземні області, правобережні райони Нижнього Поволжя, Північний Кавказ.

Велику роль в мобілізації колгоспного селянства на виконання п’ятирічного плану відіграла постанова Ради Міністрів СРСР і ЦК ВКП (б) «Про заходи щодо ліквідації порушень Статуту сільськогосподарської артілі в колгоспах» (1946). У ньому відзначалися були в післявоєнні роки випадки порушення демократичних основ управління колгоспами. Зокрема, не завжди дотримувався принцип виборності правлінь та голів колгоспів. Були випадки розкрадання окремими членами артілей громадських земель, колгоспної власності. Ці порушення розцінювалися як вкрай шкідливі для успішного розвитку господарств і небезпечні для соціалістичного будівництва в країні. Партійним і радянським працівникам було вказано на необхідність ліквідації порушень Статуту та відновлення колгоспної демократії.

Відповідно до постанови при Раді Міністрів СРСР створювався Рада у справах колгоспів. На нього покладалися обов’язки по контролю за дотриманням Статуту сільськогосподарської артілі і вирішення питань колгоспного будівництва. В процесі роботи по здійсненню постанови колгоспам були повернуті громадські землі, споруди та інше майно. Це сприяло зміцненню колгоспних господарств.

На лютневому (1947) Пленумі ЦК ВКП (б) було розглянуто питання «Про заходи підйому сільського господарства в післявоєнний період» і розроблена конкретна програма організаційно-господарського зміцнення колгоспів і радгоспів. Була висунута в якості першочергового завдання забезпечення села тракторами, сільськогосподарськими машинами, автомобілями, мінеральними добривами. Намічалися заходи щодо поліпшення роботи МТС. Рішення Пленуму мали велике значення для відновлення і подальшого розвитку сільського господарства. Їх здійснення сприяло зміцненню матеріально-технічної бази села.

Відповідно до намічених завдань рік від року збільшувався випуск тракторів на відновлених Сталінградському та Харківському заводах. Було вжито заходів для збільшення виробництва машин на Алтайському і Володимирському заводах. До кінця п’ятирічки почав поставляти трактори Мінський завод. Поряд з сільськогосподарськими машинами старих зразків підприємства випускали нову техніку. На полях країни з’явилися самохідні зернові комбайни з шириною захвату 4 м, нові дизельні трактори ДТ-54, самохідні косарки. Всього за п’ятиріччя в село було направлено 248 тис. Тракторів, 93 тис. Зернових комбайнів, 281 тис. Вантажних автомобілів. До кінця 1950 року рівень технічної оснащеності сільського господарства перевищив довоєнний. Були відновлені зруйновані МТС, організовані сотні нових. Знову устатковані МТС розміщувалися на Уралі, в центральних чорноземних областях, в республіках Прибалтики і Молдови, західних областях України і Білорусії.
На заклик лютневого (1947) Пленуму ЦК ВКП (б) активну участь у відновленні сільського господарства взяли робочі індустріальних центрів.
Робочі забезпечували трудівників села з коштів підприємств запасними частинами, інструментами, допомагали ремонтувати техніку, сприяли в здійсненні плану електрифікації села, виготовляючи обладнання для електроустановок – турбіни, генератори, електромотори. Представники заводів-шефів працювали на будівництві електростанцій.

Робочі промислових підприємств Москви, Ленінграда, Магнітогорська, Челябінська і інших міст брали участь в культурно-освітній роботі на селі.
Збільшення поставок техніки селу, електрифікація колгоспів, радгоспів і МТС, шефська допомога робочих створили передумови, необхідні для відновлення і подальшого підйому сільськогосподарського виробництва.

У перші роки четвертої п’ятирічки зросла чисельність трудівників сільського господарства. Поверталися колгоспники і працівники радгоспів, евакуйованих в роки війни в східні райони, демобілізовані воїни. Разом з тим потреба в робочій силі для відновлення промисловості і транспорту викликала значний відплив сільського населення в місто. У наступний період міграція жителів села тривала. Цьому сприяли вербування робочої сили, набори молоді в школи системи трудових резервів. В результаті до кінця п’ятирічки чисельність зайнятих в сільськогосподарському виро

Посилання на основну публікацію