Велике князівство Литовське

Велике князівство Литовське і Руське, Жемойтского – сильна держава в 13 – 16 століттях, розташовувалося на територіях сучасних Литви, Білорусії, частково України та Росії.
Межі Великого Литовського князівства стелилися від Балтійського до Чорного моря і від Брестчини до Смоленщини.
Процес утворення князівства, розпочатий Миндовгом, завершився в 50-і роки 13 століття. До складу князівства Литовського увійшли об’єднані литовські землі і частину земель Південної і Західної Русі.

Столиця Литовського князівства – місто Вільня (Вільно), раніше р кернових і Новогрудок.
Офіційна мова князівства – старобілоруська. Всі склепіння законів були на білоруській мові.

Культура Великого князівства розвивалася під впливом традицій заходу, але спираючись при цьому на давньоруське спадщина. На неї сильно впливали історичні події, що тягнуть за собою зміни політичної ситуації, соціально-економічної та релігійної.

По державному ладі князівство офіційно було феодальною монархією.
Але державний устрій Великого князівства Литовського було своєрідним. На відміну від Москви створення апарату централізованого управління заважало істотний вплив аристократії і автономія різних земель.

C 15 століття влада князя в державному управлінні обмежувала Рада Великого князівства. Остаточне державний устрій було визначено в 16 столітті при утворенні Речі Посполитої з встановленням органів влади – сенатом і сеймом.

Хронологія основних подій Великого князівства Литовського в 13 – 16 століттях

У 1236 р – литовці перемагають вторглися війська Ордена мечоносців при Саулі.
1252 г. – Міндовг – став першим Литовським князем, об’єднав литовські землі.
У 1255 г. – все землі Чорної Русі відходять Данилу Галицькому, а Об’єднання литовських земель розпадається.
1260 г. – перемога Литовського князівства над тевтонами при Дурбе.
1293 г. – початок князювання Вітеня. Він здійснив кілька походів в землі Лівонського Ордена. У 1307 р Витень звільнив Полоцьк від німецьких лицарів і приєднав його територію до Литовського князівства.
1316 г. – початок правління Гедиміна, засновника династії Гедиміновичів.
1345 г. – Ольгерд Гедимінович став главою Литовського князівства.
Ольгерд двічі переміг Тевтонський орден (на Струве – 1348 р при удава – 1370 г.)
1362 г. – перемога Ольгерд над Ордою при Синіх Водах.
Тисяча триста шістьдесят вісім, 1370, +1372 рр. – Безуспішні походи на Москву в підтримку Тверському князівства.
1377 г. – початок правління Великого князя Ягайла Ольгердовича.
Ягайло виступив союзником Орди в Куликовській битві, але не встиг приєднатися до війська хана.
1385 г. – висновок Кревської унії (союзу) з Польщею. Починається католицька експансія в землі Русі.
1392 г. – до влади приходить Вітовт Кейстутович, який не погоджується з політикою Ягайло.
1406 – 1408 рр. – Тричі Вітовт нападає на Московське князівство;
1404 г. – він захоплює Смоленськ;
1406 г. – війна проти Пскова.
1394 г. – наступ Тевтонського ордена на Жемайтію.
1410 г. (15 липня) – Грюнвальдська битва.
У 1480 р Казимир 4 обіцяє надати допомогу Золотій Орді в поході на Москву, але не виконує цієї обіцянки через вторгнення кримського хана.
1487 – 1494 рр. і 1500 – 1503 рр. – Російсько-литовські війни.
1512 – 1522 рр. – Війна з Росією, в результаті до неї приєднано Смоленськ.
1558 – 1583 рр. – Лівонська війна.
1569 г. – утворення Речі Посполитої (Люблінська унія).

Посилання на основну публікацію