Трудове піднесення трудівників села в 70-і роки в СРСР

Підйом трудовий активності працівників агросфери виробництва висловився в їх участі в різних формах соціалістичного змагання. Механізатори Кіровоградської, Брянської та Калінінському областей виступили ініціаторами змагання за високопродуктивне використання техніки і за економію коштів на її утримання. На селі продовжувало поширюватися рух наставництва. Масового характеру набуло змагання за професіями за звання «Кращий орач», «Кращий механізатор».

Наслідуючи приклад промислових робітників, сільські трудівники почали рух за прийняття зустрічних планів. Так, колектив зерносовхоза «Гігант» Ростовської області в 1974 р взяв на себе зобов’язання продати державі понад план 8 тис. Т зерна та іншої сільськогосподарської продукції. В результаті напруженої, самовідданої роботи трудівники радгоспу значно перевиконали взяті зобов’язання.

В умовах поглиблення агропромислової інтеграції виникло змагання суміжників – колгоспів і радгоспів з підприємствами з переробки сільськогосподарської продукції. Зачинателями його виступили в 1978 р буряківники Ямпільського району Вінницької області. Вони уклали договір про трудовий співдружності з колективом Гокоровского цукрового заводу. Їх приклад наслідували 9,5 тис. Сільськогосподарських підприємств.
До кінця п’ятирічки в різних формах змагання брали участь 106 млн. Трудівників міста і села, з них (> 2% становили учасники руху за комуністичне ставлення до праці.

Соціалістичне змагання сприяло успішному виконанню народногосподарських планів, прискоренню економічного прогресу. Але цим не вичерпувалася його значення. змагання сприяло вихованню у радянських людей творчого ставлення до праці, стверджувало відносини товариства і взаємодопомоги в виробничих колективах.

Посилання на основну публікацію