Трипільська культура і її роль в історії українського народу

У IV-ІІІ тис. До н.е. на території України розвивається найвідоміша з землеробських культур – трипільська (умовне найменування походить від назви с. Трипілля, де вперше було виявлено і досліджено поселення, що відноситься до даної археологічної культури). Трипільська спільність виникла в результаті асиміляції автохтонного населення з прийшлими балканськими племенами і в період свого найвищого розвитку поширилася на величезну територію від Прикарпаття до Дніпра. Жодна з тогочасних європейських землеробських культур не могла зрівнятися з нею ні за площею, ні за темпами поширення.

Жили трипільці у величезних поселеннях, так званих «протоміст» на берегах річок, займалися землеробством, полюванням, збиранням, гончарним ремеслом, пряли і ткали. Перше в Україні механічний пристрій – свердло для проробляє отворів у камені та дереві – з’явився у людей трипільської культури, які винайшли дерев’яний плуг, а також почали використовувати вироби з міді.

Зникненню трипільської культури могли сприяти порушення екологічного балансу внаслідок екстенсивного ведення господарства, похолодання клімату одночасно з підсиханням степів і експансія степових племен.

Трипільці залишили виразний слід в етнокультурному розвитку України. Український етнос успадкував від трипільців риси землеробської культури, розміщення поселень, розписування печей і стін, геометричний орнамент.

Посилання на основну публікацію