✅Судебник Івана Грозного

Судебник Івана 4 Грозного – це нормативно-правовий документ, який об’єднує в собі принципи кримінального, цивільного і земельного права.

Судебник Івана 4 був прийнятий в 1550 році на основі попереднього документа (судебник Івана 3 1497 роки) і став першим в історії Русі нормативно-правовим документом, який був офіційно визнаний єдиним джерелом права.

Передумови створення Судебника Івана 4

В15-16 столітті Русь закінчувала процес об’єднання і формування єдиної централізованої держави. Влада повністю перейшла в Москву в руки великого князя, який тепер керував усіма іншими землями.

Також були прийняті істотні зміни в питаннях землеволодіння (наступала епоха феодалізму). Все це призвело до того, що старі закони більше не могли регулювати нову соціально-економічну систему, тому потрібно було створити більш новий, більш досконале джерело права, на який можна було б спиратися у вирішенні будь-яких питань.

Мета створення судебника – закрити прогалини попереднього зводу законів і доповнити його новими правовими актами.

Джерела Судебника 1550

В якості основи для нового документа був узятий старий Судебник, який містив в собі звід всіх існуючих на момент створення законів. До старого матеріалу були додані нові царські укази, видані за цей час, нормативно-правові акти Земських Соборів і Боярської Думи, відомості про судову практику і навіть записи про судові помилки. Все це разом дозволило створити найбільш повний правовий документ, що враховує досвід всього російського судочинства.

Збірник налічував близько 100 статей. На відміну від свого попередника, цей документ був досить добре систематизований і каталогізований відповідно до норм права.

Саме Судебник 1550 року можна вважати першим нормативно-правовим документом, що використав і закріпив принцип систематизації правових актів. Це було нововведення, яке дозволяло зробити роботу з Судебником простіший, швидкої і точної.

Кримінальне і Цивільне право

Новий судебник не тільки містив створену раніше систему злочинів і покарань, але також вводив покарання для суддів у разі винесення неправильного вироку або перевищення своїх посадових повноважень. Тепер суддя, який несправедливо виніс вирок або зовсім відмовився від діловодства міг бути притягнутий до кримінальної відповідальності.

Крім того, встановлювався новий порядок вибору старост і цілувальників в намісницьких судах. Закон, нарешті, починає мати зворотну силу і враховувати інтереси декількох сторін.

Основні положення Судебника 1550 повторювала положення минулого документа.

Відмінність нового судебника також в тому, що система покарань тут ґрунтується на становому принципі, що давало можливість залучати до відповідальності холопів. Тяжкість покарання тепер повністю залежала від соціального статусу потерпілого.

Види покарань також стали більш різноманітними – крім смертної кари, була введена торгова страта (злочинця катували батогом). Також розширився спектр покарань, аж до таврування. Були офіційно закріплені штрафи і грошові стягнення, а ось можливість отримати грамоту, яка звільняє від податків, зникла.

Змінилася і класифікація злочинів, були додані нові види: шахрайство, підроблення та багато іншого.

Судебник 1550 року також підтверджував зобов’язальне право, права феодалів і положення про закріпачення селян і Юр’євом Дні.

Судовий процес

Судовий процес при Івані Грозному мав кілька форм – розшукової і змагальний. Розшуковий процес був розширений, з’явилася можливість проводити офіційні обшуки, в тому числі повальні – місцеві жителі опитувалися поголовно з метою знайти свідків злочину.

Суд ділився на вищестоящий і нижчий. До перших відносилися сам Государ і Боярська Дума, а також Боярський Суд. До других – все решта, за винятком Церковного Суду, який був сам по собі.

Значення Судебника 1550

Судебник не тільки є історичною пам’яткою, але також служить однією з основ сучасного права, описуючи основні принципи управління єдиною державою і створюючи нову систему каталогізації правових актів.

Посилання на основну публікацію