«Руська Правда», ХІ-ХІІ ст. (економічні статті)

Економічна думка того періоду відображала процес розвитку економіки руської цивілізації. Найдавніший руський законодавчий пам’ятник «Руська Правда» ХІ-ХІІ ст. (економічні статті) є кодексом феодального права, що закріплює феодальні відносини. Це звід законів, що стосуються майнових відносин та відповідальність за порушення права феодальної власності. «Руська Правда» захищала приватну власність феодалів, торговців, лихварів. У ній знайшла вельми яскраве відображення боротьба між смердами і феодалами. Життя феодальної знаті охоронялася великими штрафами. За вбивство боярина, наближених князя і його слуг стягувалося вісімдесят гривень, а за вбивство смерда – п’ять гривень, тобто у шістнадцять разів менше. За вбивство боярина відповідала вся громада.

Разом з тим «Руська Правда» проводила чітку грань між положенням смердів і становищем холопів. За вбивство холопа і роби не платити вири, як за вбивство вільної людини, а відшкодовувався збиток його господареві: виплачувався урок.

У Росії не було рабства як системи. Господарські відносини в Стародавній Русі ХІ-ХІІ ст. будувалися строго на правовій основі, в рамках трудової демократії сільських громад (вервей) і церковних приходів. Був і незначний шар невільних людей-холопів. Їх праця використовувалася не стільки в процесі виробництва, скільки в побуті, в якості домашніх слуг (челяді, чади).

Громада з початками взаємодопомоги та саморегулювання створювала більш високий рівень розвитку продуктивних сил. У містах існували самоврядні колективи ремісників, купців.

За визначенням історика В.О.Ключевского, «Руська Правда» строго відрізняла віддачу майна на зберігання – «поклажу» від «позики», простий позику, ласку по дружбі від віддачі грошей у ріст з урахуванням відсотка, процентну позику короткостроковий від довгострокового, і , нарешті, позика від торгової комісії та вкладу в торговельне компанейское підприємство. «Правда» містила певний порядок стягнення боргів з неспроможного боржника при ліквідації його справ. Гості, іногородні або іноземні купці «запускали товар» за купців тубільних, тобто продавали їм в борг тощо

Нажива або гонитва за прибутком не була ціллю виробництва в давньоруському суспільстві. Головна економічна думка «Руської Правди» – прагнення до забезпечення справедливої ​​компенсації, винагороди за завдані збитки в умовах самоврядних колективів. Сама правда – це справедливість, здійснення якої гарантується громадою та іншими самоврядними колективами.

Головна функція «Руської Правди» – забезпечити справедливе рішення господарських проблем з погляду народної традиції, забезпечити рівновагу між громадами і державою, здійснити регулювання організації та оплати праці з виконання суспільних функцій (збір вири, будівництво укріплень, доріг і мостів).

Посилання на основну публікацію