Розвиток народної освіти в 1971 -1985 роки

Значне місце в діяльності КПРС і Радянського уряду займала робота але вдосконалення системи народної освіти, щодо підвищення ролі культури і мистецтва в комуністичному вихованні радянських людей.

З початку 70-х років в країні розгорнулася робота по створенню умов для введення загальної середньої освіти. У місті і на селі споруджувалися нові школи. Була збільшена чисельність учительських кадрів. Робилися кроки по вдосконаленню шкільних програм. У них включалися розділи, які відображали основні напрями розвитку сучасної науки і техніки. У роки десятої п’ятирічки перехід до обов’язкового загальної середньої освіти був завершений. Були створені широкі можливості для навчання і виховання підростаючого покоління. У країні діяло понад 140 тис. Загальноосвітніх шкіл, широка мережа професійно-технічних училищ. Разом з тим в методах освіти і виховання учнів були певні недоліки, не на належному рівні знаходилося трудове виховання. Проведені в країні заходи щодо прискорення прогресу суспільного виробництва, за його перекладу на інтенсивну основу вимагали поліпшення якості освіти і комуністичного виховання молоді.
У 1984 р Верховна Рада СРСР затвердила Основні напрямки реформи загальноосвітньої і професійної школи. Головна мета реформи полягала в тому, щоб привести систему народної освіти у відповідність із збільшеними суспільними потребами. Реформа визначила конкретні шляхи поліпшення навчання і виховання підростаючого покоління.

Передбачалося підвищення якості професійної орієнтації учнів, більш поглиблене поєднання навчання з продуктивною працею. Намічалися заходи щодо вдосконалення системи професійно-технічної освіти, зміцненню матеріальної бази профтехучилищ. Постійна увага КПРС і Радянського уряду до вдосконалення системи народної освіти вело до підвищення загальноосвітнього і культурного рівня радянських людей. Якщо в 1970 році лише 59% робітників і 39,3% селян мали середню (неповне та повне) і вищу освіту, то до 1985 року їх питома вага підвищився відповідно до 82,5 і 69,5%.

Це означало, що в зазначені роки йшов інтенсивний процес зближення рівня освіти різних соціальних верств радянського суспільства. Зростання промислового потенціалу країни, поглиблення науково-технічного прогресу, що почався переклад сільського господарства на промислову основу зажадали збільшення масштабів підготовки командних кадрів радянської економіки. Партія і уряд прийняли ряд постанов, спрямованих на поліпшення підготовки фахівців для народного господарства. У них зверталося першорядне увагу на необхідність поліпшення теоретичного і практичного навчання в вузах країни. Була розширена мережа вечірнього і заочного освіти. Здійснювалися заходи щодо поліпшення соціального складу молодих фахівців. Надавалися пільги для вступу до вузів особам, які прийшли на навчання з виробництва або після демобілізації з Радянської Армії. В середині 80-х років в галузях народного господарства працювали 33 млн. Фахівців – майже в два рази більше, ніж в 1970 р
Велика увага КПРС і Радянський уряд приділяли ідеологічної, політико-виховної роботи. Вживалися заходи щодо зміцнення матеріально-технічної бази закладів культури. У 1983 р в країні діяло 133,2 тис. Бібліотек і 138 тис. Клубів. Збільшилася кількість кіноустановок в місті і на селі, число музеїв. Це створювало сприятливі умови для широкого залучення радянських людей до знань, культури. Важливу роль у формуванні марксистсько-ленінського світогляду трудящих грали друк, радіо, телебачення. В середині 80-х років разовий тираж газет становив понад 185 млн. Прим., Аудиторія радянського телебачення перевищувала дві третини населення країни.

Посилання на основну публікацію