Розвиток індустрії СРСР в 40-х роках

Одночасно з відновними роботами широким фронтом велося будівництво нових і реконструкція діючих заводів і фабрик. Особливу увагу було приділено розвитку важкої індустрії – металургії, машинобудування, паливно-енергетичним галузям. За п’ятиріччя було відновлено і знову споруджено 6200 великих промислових підприємств. Високими темпами зростало промислове виробництво в усіх союзних республіках. Нові гіганти індустрії виникли на Уралі і в Сибіру, ​​в Середній Азії і в Закавказзі. Серед них можна назвати, наприклад, Усть-Каменогорськ свінцовоцінковий комбінат ім. В. І. Леніна, Каз ім. Орджонікідзе та ін. Були побудовані машинобудівні підприємства в Орську і Брянську. На півночі європейської частини СРСР почалося спорудження великих металургійних центрів. Став до ладу перший в країні далекий газопровід Саратов – Москва. Велися розвідувальні роботи і пошуки нових родовищ газу і нафти.

Почали діяти кілька гідроелектростанцій, зокрема Рибінська, Фархадской, Сухумская. Успішний розвиток машинобудування дозволило оснастити новою технікою і обладнанням підприємства різних галузей. Приміром, на «Уралмаші» був обладнаний повністю автоматизований стан-гігант для прокату металу, який встановили потім на металургійному комбінаті ім. В. І. Леніна в Нижньому Тагілі. Збільшився обсяг механізації трудомістких процесів у чорній металургії, у вугільній промисловості. Системи автоматизованого управління споруджувалися на гідроелектростанціях. Продовжувалася електрифікація виробництва. Електроозброєність праці в промисловості до кінця п’ятирічки в півтора рази перевищила рівень 1940 р Технічний прогрес сприяв поліпшенню використання виробничих потужностей в промисловості.

ЦК ВКП (б) і Рада Міністрів СРСР здійснили ряд важливих заходів щодо розвитку легкої і харчової промисловості. На підприємствах, що виробляють товари для населення, встановлювалися нові верстати та обладнання. Були здійснені заходи по демократизації управління промисловістю. Відновилася практика укладення колективних договорів між адміністрацією і фабрично-заводськими комітетами профспілок. Це дало можливість розширити участь трудящих в управлінні виробництвом.

Відновлення та будівництво нових заводів, шахт, електростанцій зажадали значного збільшення чисельності робочих в промисловості. В результаті здійснення закону про демобілізацію на підприємства прийшли тисячі колишніх воїнів Радянської Армії. Значну частину серед них становили досвідчені працівники, відірвані в роки війни від заводів і фабрик. Поряд з ними на виробництво прибутку і зовсім непідготовлені особи, яких треба було навчити необхідним професіям. Підготовка нових робочих кадрів велася, як правило, безпосередньо на підприємствах.

Значне число токарів, слюсарів, електромонтерів, машиністів, мотористів і робочих інших професій підготували школи і училища трудових резервів. Всього за роки четвертої п’ятирічки в ряди робітничого класу влилося понад 11 млн. Чоловік, з них більше 3 млн. Почали працювати в промисловості.

Посилання на основну публікацію