Російсько-польська війна

Початок російсько-польської війни українські війська брали участь у військових діях на двох напрямках: українською та білоруською. У Білорусію наказним гетьманом був відправлений шурин Б. Хмельницького Іван Золоторенко на чолі двадцятитисячний корпусу. 18-го травня 1654 Олексій Михайлович на чолі російської армії особисто виступив у похід, з’їздивши помолитися до Трійці. Незабаром здалися Дорогобуж, Полоцьк, були взяті Орша і Могилів. Золоторенко захопив Гомель, Чечерск, Новий Бихів, Пропойск. Після здачі Смоленська 23 вересня цар повернувся в Вязьму.
Навесні 1655 був зроблений новий похід. У початку 1655 козаки Золоторенко взяли Бобруйськ і Глуск, влітку 1655 – Свіслоч. Російські війська оволоділи Мінськом і Вільно. 30 липня цар здійснив урочистий в’їзд до Вільно, потім були взяті Ковно і Гродно. У листопаді цар повернувся до Москви.
Несподівано для багатьох спільні успіхи в Білорусії призвели до серйозних російсько-українським суперечностей. Починаючи російсько-польську війну, Москва головним чином прагнула розширити свої северно-західні території. Росіяни і козацькі війська у спільних операціях очистили Білорусію від польсько-литовських військ. Цар встановив в нових землях воєводське правління, а гетьман – призначив чоловіка своєї дочки, Івана Нечая, білоруським полковником. Цар вважав Білорусію новою територією у складі своєї держави, а Хмельницький – з не меншим завзяттям – нової адміністративною одиницею Українського гетьманства. Ситуацію ускладнювало те, що білоруське селянство охоче вливалося в ряди козацьких військ. Конфлікт особливо загострився, коли царський уряд, бажаючи заручитися підтримкою місцевої шляхти, дозволило зберегти її володіння і, не бажаючи залишати Білорусію під владою гетьмана, стало жорстоко карати прагнення селян до показачіванію. Але якщо литовсько-білоруські магнати поспішили визнати владу Олексія Михайловича, бажаючи таким чином зберегти свої володіння, то селяни навпаки воліли стати підданими українського гетьмана (і показачіться), ніж російського царя (і залишатися кріпаками). Все це вело до жорстких конфліктів українських старшин з російськими воєводами.
Російсько-польська війна крім військових і політичних мала і серйозні культурні наслідки. Олексій Михайлович був сильно здивований, зустрівшись з представниками західної культури. Особливо на нього вплинуло знайомство з відомим богословом Симеоном Полоцьким. Симеон отримав освіту в Києво-Могилянській колегії, потім прийняв чернецтво і працював у братській школі в Полоцьку. При відвідуванні Олексієм Михайловичем цього міста в 1656 р Симеону вдалося особисто піднести царю привітальні «Метри» свого твору. Цар, що захоплювався богослов’ям, запросив Симеона до себе і в 1664 р він переїхав до Москви. Саме під впливом Симеона в Кремлі був створений перший в Росії театр. Сам він став учителем царських дітей, насамперед Федора Олексійовича.

Посилання на основну публікацію