Радянський тил в роки війни

У боротьбі з німецькими загарбниками брали активну участь не тільки військові з’єднання, але і всі трудівники тилу. Вони забезпечували фронт всім необхідним: озброєнням, військовою технікою, боєприпасами, паливом, а також продовольством, взуттям, одягом і ін. Незважаючи на труднощі, радянські люди зуміли створити потужну економічну базу, яка забезпечила перемогу. У стислі терміни народне господарство СРСР було переорієнтовано на потреби фронту.

Окупація найважливіших економічних районів СРСР поставила народне господарство країни в надзвичайно складні умови. На захопленій території до війни проживало 40% населення країни, вироблялося 33% валової продукції всієї промисловості, вирощувалося 38% зерна, містилося близько 60% свиней і 38% великої рогатої худоби.

Щоб терміново перевести народне господарство на військові рейки, в країні вводилися обов’язкова трудова повинність, військові норми видачі населенню промислових товарів і продуктів харчування. Всюди встановлювався надзвичайний порядок роботи для державних установ, промислових і торгових організацій. Звичайною практикою стала понаднормова робота.

30 червня 1941 року ЦК ВКП (б) і РНК СРСР прийняли народногосподарський план на III квартал 1941 р передбачав в найстисліші терміни почати мобілізацію матеріальних і трудових ресурсів країни для забезпечення потреб оборони. План передбачав термінову евакуацію населення, установ, промислових підприємств і майна з районів, яким загрожувала німецька окупація.

Зусиллями радянських людей Урал, Західний Сибір і Середня Азія були перетворені в потужну військово-промислову базу. Велика частина евакуйованих сюди заводів і фабрик до початку 1942 р налагодили випуск оборонної продукції.

Військові руйнування, втрата значної частини економічного потенціалу призвели до того, що у другій половині 1941 р в СРСР стався критичний спад обсягів виробництва. Переклад радянського господарства на воєнний стан, що завершився тільки в середини 1942 р позитивно позначився на збільшенні випуску і розширення асортименту військової продукції.

У порівнянні з 1940 р валова продукція індустрії в Поволжі виросла в 3,1 рази, в Західному Сибіру – в 2,4, в Східному Сибіру – в 1,4, в Середній Азії і Казахстані – в 1,2 рази. У загальносоюзному виробництві нафти, вугілля, чавуну і сталі частка східних районів СРСР (включаючи Поволжі) становила від 50 до 100%.

Зростання військового виробництва при скороченні кількості робітників і службовців досягався за рахунок інтенсифікації праці, збільшення тривалості робочого дня, понаднормових робіт і зміцнення трудової дисципліни. У лютому 1942 року Президія Верховної Ради СРСР видала Наказ «Про мобілізацію працездатного міського населення для роботи на виробництві і в будівництві на період воєнного часу». Мобілізовували чоловіки від 16 до 55 років і жінки від 16 до 45 років з числа незайнятих в державних установах і на підприємствах. Трудові ресурси СРСР становили в 1944 р 23 млн осіб, половина з них були жінки. Незважаючи на це, в 1944 р Радянський Союз щомісяця випускав 5,8 тис. Танків, 13,5 тис. Літаків, тоді як Німеччина 2,3 і 3 тис. Відповідно.

Вжиті заходи знаходили підтримку і розуміння у населення. В умовах війни громадяни країни забували про сон і відпочинок, багато хто з них перевиконували трудові норми в 10 і більше разів. Гасло: «Все для фронту, все для перемоги над ворогом!» Став по суті всенародним. Бажання внести свій вклад в перемогу над ворогом проявлялося в різних формах трудового змагання. Воно стало важливим моральним стимулом для зростання продуктивності праці в радянському тилу.

Досягнення радянської економіки в роки Великої Вітчизняної війни були б неможливі без трудового героїзму радянських людей. Працюючи в неймовірно важких умовах, не шкодуючи своїх сил, здоров’я і часу, вони проявляли стійкість і завзятість у виконанні завдань.

Небувалий розмах набуло соціалістичне змагання за випуск надпланової продукції. Подвигом можна назвати героїчну працю молоді та жінок, які робили все необхідне для перемоги над ворогом. У 1943 р розгорнулося рух молодіжних бригад за вдосконалення виробництва, виконання і перевиконання плану, за досягнення високих результатів з меншою кількістю робітників. Завдяки цьому значно збільшився випуск бойової техніки, озброєння і боєприпасів. Відбувалося безперервне вдосконалення танків, гармат, літаків.

В ході війни авіаконструктори А. С. Яковлєв, С. А. Лавочкіна, А. І. Мікоян, М. І. Гуревич, С. В. Ільюшин, В. М. Петляков, А. Н. Туполев створили нові типи літаків, превосходивших німецькі. Розроблялися нові зразки танків. Кращий танк періоду Другої світової війни – Т-34 – був сконструйований М. І. Кошкіним.

Трудівники радянського тилу відчували себе учасниками великої битви за незалежність Вітчизни. Для більшості робітників і службовців законом життя стали заклики: «Все для фронту, все для перемоги над ворогом!»,

Посилання на основну публікацію