Прогрес радянської науки

Високі темпи розвитку народного господарства, подальше розгортання науково-технічної революції зажадали зростання обсягу наукових досліджень.

У 60-х роках збільшилася кількість науково-дослідних установ і кількість науковців. З метою поліпшення планування науки і впровадження її досягнень у виробництво було організовано Державний комітет Ради Міністрів СРСР по координації науково-дослідних робіт (з 1965 р.- Комітет Ради Міністрів СРСР по науці і техніці), що дозволило впорядкувати і поліпшити діяльність дослідних інститутів.

Науково-технічна революція зажадала першочергового розвитку тих галузей наукових знань, які безпосередньо пов’язані зі створенням нової техніки, з використанням атомної енергії в мирних цілях. Відмінною рисою розвитку науки стала її зросла зв’язок з практикою. Колективи науково-дослідних інститутів створили унікальні автоматичні верстати і автоматичні установки. У їх числі – система дистанційного управління підйомними кранами по проводах і радіоканалах, фрезерні та токарні верстати з програмним управлінням. У промисловості почали використовуватися нові хімічні методи обробки матеріалів, автоматична дугова зварка і ін. Впровадження нової, більш досконалої техніки і технології у виробництво принесло великий економічний ефект.
Ряд видатних робіт був виконаний радянськими фізиками і хіміками. За дослідження в галузі квантової електроніки радянські дослідники А. М. Прохоров і Н. Г. Басов (спільно з американським фізиком Ч. Таунсом) були удостоєні Нобелівської премії. Успішно розвивалися кібернетика, астрофізика, ядерна фізика. На їх основі були досягнуті великі успіхи у вивченні земної кори і морських глибин, в дослідженні космічного простору.
Вершиною досягнень радянської науки і мощі економічного потенціалу нашої країни стали всесвітньо-історичні перемоги радянської космонавтики. Величезна заслуга в цьому належить академіку С. П. Корольову. 12 квітня 1961 р громадянин Радянського Союзу, комуніст Ю. А. Гагарін першим здійснив політ навколо земної кулі на космічному кораблі «Восток». У 1962 р був здійснений перший в історії спільний політ космічних кораблів «Восток-3» і «Восток-4», пілотованих А. Г. Ніколаєвим і П. Р. Поповичем. У наступні роки було проведено декілька польотів багатомісних космічних кораблів. У 1965 р відбувся перший в історії вихід людини в Космос, здійснений льотчиком-космонавтом А. А. Леоновим. Польоти космонавтів відкрили широкі можливості для подальшого вивчення космічного простору. Космічні дослідження сприяли розвитку різних напрямків науки і техніки.

Радянські автоматичні станції здійснили м’яку посадку на Місяць і планету Венера. Відбувся запуск найбільшої в світі автоматичної наукової космічної станції «Протон-4». У 1969 р під час групового польоту космічних кораблів «Союз-4» і «Союз-5» була проведена ручна стикування кораблів, що утворили орбітальну космічну станцію. Наступні досягнення в області техніки, медицини та біології дозволили збільшити час перебування космонавтів на навколоземній орбіті до 6 місяців і більше.

Посилання на основну публікацію