Потсдамська конференція

З 17 липня по 2 серпня 1945 року в Потсдамі, поблизу Берліна, відбулася зустріч глав урядів СРСР, США і Великобританії.

Радянську делегацію очолював І. В. Сталін, американську – новий президент США Г. Трумен, англійську – спочатку У. Черчилль, а потім – після перемоги на виборах до парламенту лейбористської партії – новий прем’єр-міністр К. Еттлі.

На Потсдамській конференції було прийнято рішення, якими були передбачені повне роззброєння Німеччини, розпуск її збройних сил, знищення монополій і ліквідація всієї військової промисловості, знищення націонал-соціалістської партії і її органів, заборона будь-якої нацистської і військової діяльності або пропаганди в країні. Разом з тим Німеччина зберігалася як єдина держава. Було підписано спеціальну угоду про відшкодування шкоди народам, які постраждали від німецької агресії. Конференція остаточно погодила систему чотиристоронньої окупації Німеччини.

Потсдамська конференція визначила нову польсько-німецький кордон по річках Одеру і Нейсе, підтвердила передачу Радянському Союзу Кенігсберга (з 1946 р.- Калінінград) і прилеглого до нього району. За пропозицією радянської делегації весь німецький військово-морський і торговий флот був порівну розділений між СРСР, США і Англією, а велика частина підводного флоту, за пропозицією Англії, затоплена. Глави трьох великих держав вирішили зрадити головних військових злочинців суду Міжнародного військового трибуналу.

У Потсдамі було досягнуто згоди про завершення мирного післявоєнного устрою в Європі. Конференція заснувала спеціальний орган – Рада міністрів закордонних справ, який повинен був підготувати проект мирного договору з Німеччиною та її колишніми союзниками.

В результаті твердої і послідовної позиції Радянського Союзу на конференції було прийнято рішення в інтересах миру та безпеки народів.

Конференція довела можливість співпраці держав з різним соціально-політичним ладом. Вперше за всю історію відкривалися реальні можливості для мирного розвитку на Європейському континенті. Але західні держави в подальшому відмовилися від виконання своїх союзницьких зобов’язань.

Посилання на основну публікацію