Політичний устрій Київської Русі

Давня Русь (9-12 століття) представляла собою протогосударство (раннє), яке тільки починало формуватися як політичний устрій. Колишні розрізнені громади стали поступово об’єднуватися в єдину державу, на чолі якого встала династія Рюриковичів.

Вчені сходяться на думці, що Давня Русь була раннефеодальную монархію.

Зародження суспільно-політичного ладу Стародавньої Русі
Держава (Древня Русь) утворилося в кінці 10 століття на території східних слов’ян. На чолі стає князь з династії Рюриковичів, який обіцяє заступництво і захист навколишніх феодалам. Натомість на це, феодали віддають в користування князя частини своїх земель в якості плати.

У той же час, частина земель, завойованих в ході воєн і військових походів, віддається в користування боярам, ​​які отримують права брати данину з цих земель. Для зняття данини наймаються дружинники, які могли поселитися на території, до якої були прикріплені. Таким чином починає формуватися феодальна ієрархія.

Князь -> вотчинники -> бояри -> дрібні власники земель.

Подібна система сприяє тому, що князь з виключно військового керівника (4-7 століття) перетворюється в політичного діяча. З’являються зачатки монархії. Розвивається феодалізм.

Соціально-політичний лад Стародавньої Русі
Перший правовий документ був прийнятий Ярославом Мудрим в 11 столітті і називався «Руська правда».

Основне завдання даного документа – захистити людей від заворушень і врегулювати суспільні відносини. У «Руській правді» були прописані різні види злочинів і покарання за них.

Крім того, документ ділив суспільство на кілька соціальних категорій. Зокрема, існували вільні громадяни і залежні. Зовсім вважалися неповноправними громадянами, які не мали свобод і не могли служити в армії. Вони ділилися на смердів (простолюдинів), холопів (слуг) і тимчасово залежних.

Вільні общинники ділилися на смердів і людей. Володіли правами і служили в армії.

Особливості політичного устрою Древньої Русі
У 10-12 столітті на чолі держави (яке об’єднувало декілька князівств) стояв князь. Йому підпорядковувалися рада бояр і дружинники, за допомогою яких він здійснював управління державою.

Держава була об’єднання міст-держав, так як життя поза містами була слабо розвинена. Міста-держави керувалися князівськими посадниками.

Сільськими землями управляли бояри і вотчинники, яким ці землі належали.

Дружина князя ділилася на старовинну і молодшу. В старовинну входили бояри і більш старші мужі. Дружина займалася збиранням данини, здійсненням судових процесів і управлінням на місцях. У молодшу дружину входили молоді люди і менш знатні люди. Також у князя була особиста дружина.

Законодавча, виконавча, військова та судова влада перебували в руках князя. З розвитком держави ці гілки влади стали відділятися в окремі інститути.

Також на Стародавньої Русі існували зачатки демократії, які виражалися в проведенні народних зборів – віче.

Остаточне формування політичного ладу на Русі завершилося до кінця 12 століття.

Посилання на основну публікацію