Підйом соціалістичного змагання в СРСР

Істотним фактором індустріального розвитку країни стала творча активність трудящих.
Вона була спрямована перш за все на подальше забезпечення технічного прогресу і всебічне використання внутрішніх резервів підприємств з метою підвищення продуктивності праці.

Провідною формою соціалістичного змагання стало рух за комуністичне ставлення до праці. Велике значення для його розвитку мала постанова Президії ВЦРПС «Про поліпшення організації соціалістичного змагання». В ухвалі йдеться про необхідність підтверджувати звання ударників і колективів комуністичної праці високими показниками в роботі й навчанні, дотриманням норм комуністичної моралі. За порушення трудової дисципліни і невиконання зобов’язань рекомендувалося позбавляти цього звання.
Роки восьмої п’ятирічки ознаменувалися появою нових трудових починів. Великі масштаби індустріального будівництва викликали до життя змагання за дострокове введення в дію НОВИХ підприємств і освоєння проектних потужностей. Ідея організації змагання належала металургам Західно-Сибірського комбінату. Почин «Запсиба» підхопили сталевари Нижнього Тагілу і Жданова, колективи багатьох підприємств Москви, Калінінської і Новгородської областей.

З цінних почином виступив Щекинский хімічний комбінат (нині виробниче об’єднання «Азот»). Колектив комбінату домігся значного зростання обсягу продукції без збільшення чисельності працюючих. Цього вдалося досягти в результаті реконструкції цехів і механізації трудомістких робіт, завдяки поєднанню професій робітниками комбінату і вдосконалення управління виробництвом. «Щекинский метод» набув широкого поширення на підприємствах країни.

Дістало подальший розвиток рух наставництва. Його зачинателями стали в 1963 р робочі Ленінградського електромашинобудування заводу «Електросила» ім. С. М. Кірова. За їхнім прикладом кадрові робочі брали шефство над новачками. За допомогою наставників молоді робітники швидше освоювали трудові операції, опановували навичками виробництва.

Потужним підйомом змагання, появою нових його форм були відзначені дві знаменні дати – 50-річчя Великого Жовтня і 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. В процесі всенародного змагання на честь 100-річчя від дня народження В. І. Леніна з цінних починанням виступили колективи Мінського тракторного заводу, Московського заводу автоматичних ліній і деревообробних верстатів, автозаводу «БелАЗ», заводу «Гомсельмаш» ім. 60-річчя Великого Жовтня, Вітебського килимового комбінату. Вони запропонували зробити 1969 рік роком ударної роботи, високої продуктивності праці і відмінної якості продукції.

Для переможців соціалістичного змагання на честь 100-річчя від дня народження В. І. Леніна були засновані почесні грамоти ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ювілейні медалі. Ленінськими ювілейними почесними грамотами було нагороджено понад 2,5 тис. Виробничих колективів і установ – переможців змагання.
Масове поширення в період п’ятирічки отримав почин Верстатобудівників Саратова по бездефектного виготовлення продукції (якщо при огляді готових деталей виявлявся дефект, виконавцю поверталася вся їхня партія. Для повторного контролю деталей потрібен дозвіл начальника цеху). З метою забезпечення бездефектного виготовлення продукції створювалися технологічні бюро в цехах заводу.

Під час підготовки до XXIV з’їзду КПРС розгорнулося змагання за його гідну зустріч. В ході передз’їздівської вахти на Московському автомобільному заводі ім. І. А. Лихачова зародився рух за привласнення бригадам звання «Колектив високої ефективності праці».
Широкий розвиток отримало науково-технічна творчість трудящих. Мільйони робітників та інженерно-технічних працівників брали участь в русі винахідників і раціоналізаторів. Новатори виробництва організували соціалістичне змагання зі створення раціоналізаторської фонду п’ятирічки. Загальна сума економії від впровадження у виробництво винаходів і раціоналізаторських пропозицій склала за п’ятирічку 12,6 млрд. Руб. Участь трудящих в технічній творчості і в соціалістичному змаганні, високий рівень їх трудової, творчої активності дозволяли успішно вирішувати завдання народногосподарського розвитку.

Посилання на основну публікацію