Як встановити Windows 7 з флешки?

Установка операційної системи – процедура, пережити яку доводиться кожному ПК і ноутбуку хоча б один раз протягом всієї електронної життя. А раз справа звичайна, то навик установки – навичка необхідний, і кожен користувач ПК повинен би його освоїти. Перед тим як встановити Windows 7 з USB-флешки на ноутбук, наприклад, необхідно просто ознайомитися, а краще тримати перед очима інструкцію. Як раз в ній і будемо розбиратися.

Отже, для установки Windows 7 з флешки нам знадобляться: комп’ютер або ноутбук, флешка об’ємом 4-16 Гб, образ системи і терпіння. Сам процес займає менше години, підготовка до нього зажадає трохи додаткового часу. Мінімальні системні вимоги сімки – 1 Гб ОЗУ, 16 Гб фізичної пам’яті, 1 ГГц тактової частоти процесора. Майже будь-який сучасний девайс цим вимогам відповідає.

Підготовка до встановлення

Почнемо з образу операційної системи. Windows 7 належить Майкрософт, безкоштовно не поширюється, тому диск з нею необхідно купити, таким чином сплативши ліцензію. Втім, в російських реаліях скачати образ зі вшитим активатором не проблема, так само як і використовувати фактично вкрадену систему. Якщо у вас є диск з системою, то необхідно буде зняти з нього образ – повну копію в одному файлі. Якщо завантажуєте образ системи з Інтернету, то ніяких зайвих рухів тіла робити не доведеться: зберігаєте файл на жорсткий диск, бажано в папку з короткою назвою латинськими літерами.

Далі належить робота з флешкою. Простий запису образу системи (як ми вчинили б з CD-диском) на неї недостатньо: треба зробити флешку завантажувальною, інакше вона виявиться просто накопичувачем з файлами, до завантаження ОС абсолютно марним. Зробити системну флешку допоможуть програми на кшталт WinSetupFromUSB, UltraISO, Windows 7 USB-DVD Download Tool, а також докладні інструкції, якими з вами ділимося і ми. Не забудьте, що флешка буде повністю відформатована в процесі запису на неї образу системи, так що на вільних Гб зберегти сторонні файли не вдасться.

Налаштування в BIOS

Коли все підготовлено, можна приступати до установки Windows 7. Вставляємо флешку в USB-порт і включаємо комп’ютер. У дев’яти випадках з десяти завантажуватися будуть стара система або ж її руїни у випадку недієздатності. Нашу завантажувальну флешку комп’ютер вперто ігнорує. Щоб він зрозумів, з чого в цей раз треба грузиться, слід віддати пріоритет саме флешці, або USB-HDD. Для цього необхідно зайти в меню налаштування BIOS або, залежно від материнської плати, UEFI. Цей режим викликається в короткі миті між POST-перевіркою (після заставки на чорному тлі білі рядки тексту про стан «заліза») і початком завантаження операційної системи. Як правило, інструкція для входу пишеться внизу екрану: «Press Del / Esc / F8 / F12 to enter setup» або щось схоже за змістом.

Зводиться все до одного: встигніть натиснути клавішу або комбінацію клавіш для входу в режим налаштувань. Там шукаємо вкладку «режим завантаження», «boot menu» або названу аналогічно. Виставляємо пріоритет завантаження («boot priority») з флешки USB-HDD, зберігаємо зміни і перезавантажуємося (найчастіше після натискання кнопки F10).

У деяких материнських платах замість BIOS використовується UEFI – трохи більш зручна і функціональна оболонка. Іноді буває «горе від розуму»: пріоритет завантаження виставити неможливо через «захисту від дурня» Secure Boot. Відключаємо цю функцію, виставивши значення Disabled. Тепер в пункті «OS Mode Selection» вибираємо «UEFI and Legacy OS», зберігаємо зміни і ставимо пріоритет USB-HDD.

Початок установки Windows 7

Тепер замість завантаження старої операційної системи ми побачимо на чорному тлі «Press any key». Раз просять – так і робимо! Натискаємо будь-яку клавішу і починається завантаження настановної програми. Дивимося на стандартний екран завантаження «сімки» і фон робочого столу, а потім вибираємо мову установки, мова розкладки, формат дати і часу.

По центру екрану з’являється кнопка «Встановити». Якщо ваша мета – врятувати стару систему, то установник дає можливість відновлення за посиланням трохи нижче: «Відновити систему». Правда, вийде це, тільки якщо ви використовуєте той же самий дистрибутив. Коли відновлювати нічого й нема чого, починаємо установку, про що свідчить напис на весь екран. Залежно від дистрибутива може виникнути необхідність вибрати, яка саме система нам потрібна, – деякі диски роблять Мультизавантажувальний. Вибираємо потрібне, причому не плутаємо розрядність: 32-бітна і 64-бітна системи – дві великі різниці. Якщо не знаєте, яка вам потрібна, значить, беремо 32-бітну – вона універсальна.

По кнопці «Далі» переходимо до читання ліцензії. Нічого нового там не повідомляють, так що більшість просто ставлять галочку біля «Згоден на все» і тиснуть «Далі». Безвідповідально, але економить час і не забиває голову зайвими непотрібними відомостями. На наступному екрані нам пропонують вибрати, повну чи ми будемо робити установку або оновлення. Нам потрібна тільки повна установка.

Далі переходимо до самого відповідального етапу – вибору розділу для установки. Якщо на жорсткому диску залишилися потрібні файли (не так на системному розділі, а на додаткових), то просто вибираємо той, на якому встановлена ??стара система. Орієнтуємося за обсягом. Виділений диск (переважно за номером 0) форматіруем: справа внизу є кнопка налаштувань, під списком дисків – кнопки форматування, видалення та інші. Якщо в списку є диск об’ємом 100 Мб, позначений системним, його ігноруємо – це система резервує місце під власні потреби. Якщо жорсткий диск (відповідно, ноутбук або комп’ютер) новий і установка системи виробляється вперше, то замість списку розділів ми бачимо єдину розділеного область. Йдемо в налаштування, створюємо розділи: системний – поменше, додаткові – побільше. «Сімка» сама забиває свої 100 Мб.

Після вибору розділу починається власне установка. Система потребують перезавантаження. На цьому етапі є нюанс: залежно від дистрибутива програма-інсталятор може або за замовчуванням завантажувати файли вже з жорсткого диска (якщо не натискати клавіші при відповідному реченні), або дасть можливість перейти до наступного етапу з меню завантажувальної флешки. У ряді випадків може вийти так, що весь процес установки почнеться заново при завантаженні з флешки. Тоді просто її виймаємо і перезавантажуємо комп’ютер – установка продовжиться вже з жорсткого диска. Флешка більше не знадобиться.

Введення даних в процесі установки

Далі бачимо запуск операційної системи, програма установки запускає служби і завершує операцію. Комп’ютер перезавантажується і переходить в режим підготовки до першого використання. Просто чекаємо, коли нам нарешті дозволять проявити самостійність і креативність: придумати ім’я користувача та ім’я комп’ютера. Перше буде відображатися при вході в систему і підписуватися під будь-якими діями, друге – позначати машину в мережі. Можна ввести власне ім’я (чомусь завжди пропонується Андрій), а можна і щось оригінальне. Ім’я комп’ютера вводиться латиницею. На наступній сторінці запропонують ввести пароль до облікового запису, що буде служити захистом особистих даних, якщо користуватися пристроєм будуть кілька людей.

Новий екран вимагатиме ввести ключ продукту. Якщо ви купили ліцензію або вона вам дісталася іншим чином (наприклад, разом з ноутбуком) і дистрибутив у вас прямо від Microsoft, то ключ у вас є. Вводите і продовжуєте установку. Якщо дистрибутив ви завантажили з Інтернету і розробники пообіцяли вам вшитий активатор або щось подібне, то прямуєте інструкцій розробників: можливо, відключаєте активацію через Інтернет або просто пропускаєте крок. Благо можливість така є.

Далі буде запропоновано захистити систему, встановити дату і час, позначити місце розташування комп’ютера для визначення ступеня захисту мережі. Все це на розсуд користувача, все це можна налаштувати і вже з системи. Після закінчення Windows 7 завершує застосування параметрів і гостинно виводить повідомлення «Ласкаво просимо». Через декілька секунд ви побачите робочий стіл, якому належить стати вашим до наступної переустановлення системи.

Власне, Windows 7 готова до роботи. Справа за настройками під себе. І – увага! – Установці драйверів варто віддати пріоритет: «сімка», звичайно, ставить свої драйвера на величезну кількість «заліза», але краще їх поміняти на рекомендовані виробниками та найновіші.

Посилання на основну публікацію