Як вибрати клавіатуру

Ну і звичайно ж, ніяк не можна забути про другу, найважливішу для нас деталь комп’ютера – після монітора … Клавіатуру! Ой, що в ній важливого – запитаєте ви? Звичайно, процесор головніший, ось тільки він ховається глибоко всередині корпусу, і нам на нього навіть глянути не вдасться. А клавіатура – ось вона, перед очима і під пальцями, і спілкуємося ми з нею постійно.
Вибираючи комп’ютер, ми рідко звертаємо увагу на клавіатуру, вибираючи її за залишковим принципом – на що грошей вистачить. І дуже даремно, кажу авторитетно. Оскільки якщо ви плануєте не тільки в іграшки грати і по Мережі повзати, а ще й набирати тексти розміром більше абзацу, зручність і комфортність клавіатури для нас стають фактором першочерговим.
Яким вимогам повинна задовольняти клавіатура? Насамперед «ергономічним»: чим зручніше на ній працювати, тим краще.
Було відмічено, що при щоденній інтенсивній роботі зі старими плоскими клавіатурами у «операторів ЕОМ» починало розвиватися професійне захворювання кистей рук. Тому зараз на ринку з’явилося безліч «ергономічних» клавіатур найхимерніших форм: як би розламаних надвоє, вигнутих, забезпечених підставками для кистей і т. Д. (З «тунельним синдромом» я особисто познайомився не з чуток, так що скажу відразу – підставка потрібна .) Microsoft стверджує, що нічого зручніше і корисніше її вигнутих «клав» природа не вигадала, і я з цим навіть погоджуся … З маленькою поправкою: якщо ви звикли набивати текст на звичайній, «прямий» клавіатурі, то адаптація до «ергономіці» займе чимало часу. Зате потім руки на іншу вже й лягати на захочуть.
Ще одне важливе питання – брати звичайну USB-клавіатуру або придбати модну бездротову, працюючу по радіоканалу або Bluetooth. Тим більше, що часто такі клавіатури йдуть в комплекті з мишкою. Зручно, звичайно, хоча варто бездротова «клава» удвічі дорожче звичайної. Не кажучи вже про те, що недорогі радіо-клавіатури часто відрізняються примхливим характером і частенько «гальмують», а бездротові мишки важче звичайних і сильно залежать від батарейок. Але все ж я рекомендую вибирати саме бездротової варіант, бо від численних кабелів під столом бажано позбутися зовсім.
Вигнуті, мультимедійні та бездротові клавіатури – вже вчорашній день: мізки розробників з кожним роком працюють на все більш високих оборотах! У 2004 р вітчизняна преса з шумом і помпою повідомила про тріумф вітчизняного дизайнерського генія: студія Артемія Лебедєва представила клавіатуру Optimus, частина клавіш якою оснащена крихітним OLED-дисплеєм! Ця клавіатура – справжній хамелеон: значки на клавішах змінюються залежно від програми, з якою ви працюєте в даний момент. Дотепно і, в принципі, досить практично. Правда, незабаром з’ясувалося, що в Америці аналогічна клавіатура була запатентована ще в 1998 р – але суть не в цьому, чи не так?
Ще одна «фішка» сезону – віртуальна клавіатура зроблена … зі світлових променів! Їх випускає маленька коробочка, яка проектує зображення клавіатури на будь-яку плоску поверхню – хоч на стіл, хоч на ніжну спинку коханої. Спеціальні датчики відслідковують руху ваших пальців … Ну а далі все просто.
А ще є гнучкі клавіатури для ноутбуків, які можна згортати в рулон і працювати на них навіть у ванній – але про це ми поговоримо в розділі «гаджетів».
Однак перше місце в рейтингу клавіатурних «перекрутити», безумовно, належить компанії ASUS: на початку 2009 р ця компанія випустила «клаву» ЕЕЕ Keyboard з вбудованим … комп’ютером, оснащеним процесором Atom, 1 Гб, оперативної пам’яті і SSD-диском.
Вибираючи ноутбук, не забудьте при виборі клавіатури звернути увагу і на хід кнопок – він повинен бути, як у хорошої автомашини, легким і м’яким. Спробуйте настукати абзац-другий на міні-ноутбуках Sony або Apple, а потім для порівняння отбарабаньте той же текст на клавіатурі аналогічного за розміром дешевенький нетбука. Бачите різницю? Вся справа у формі клавіш: у хороших ноутбуків вони спеціально влаштовані так, щоб палець не зісковзував і не лупив даремно по «сусідкам». А ось в інших моделей справи йдуть не так добре – і це може стати головним аргументом проти покупки.
Важлива для ноутбука і підсвічування клавіш (краще, якщо вона є). А абсолютно для будь клавіатури – колір і розмір шрифту на клавішах: бажано, щоб букви були вигравірувані, а не просто нанесені фарбою (про наклейках і зовсім несерйозно говорити). До того ж деякі виробники всерйоз промахуються з кольором букв: сірий на чорному, рожевий на білому … З часом букви- «невидимки» починають страшно дратувати. Ще один важливий момент: літери російського алфавіту не повинні губитися за латиницею. Шрифт на клавішах (і російську, і англійську) повинен бути досить великим і читатися комфортно, очі не ламаючи … тим більше, що на відміну від звичайної комп’ютерної клавіатури клавіші ноутбука несуть на собі потрійне навантаження. Бо клавіш на ній значно менше – стало бути, кожній доводиться привласнювати додаткові функції.
Традиційно всі наявні на комп’ютерній клавіатурі клавіші ділять на 4 «класичні» групи:
• клавіші друкарської машинки або алфавітно-цифровий блок;
• службові клавіші, керуючі введенням з клавіатури, в тому числі у формі зміни сенсу натискання інших клавіш;
• функціональні клавіші (F1-F12), сенс натискання яких залежить від використовуваного (активного) в даний момент програми;
• додаткова дворежимна клавіатура. Вона знаходиться в правій частині клавіатури і може служити як для введення символів (цифр), так і для управління. Режими роботи перемикаються за допомогою клавіші Num Lock.

Клавіші друкарської машинки, призначені для введення інформації (символів). Натискання кожної з цих клавіш посилає в комп’ютер команду вивести на екран букву або цифру. Значення цих клавіш є постійним і не змінюється – незалежно від запускаються на вашому комп’ютері програм. Літерні клавіші можуть працювати як в режимі латинських, так і російських букв. Схема їх розташування – розкладка – відповідає тій, яка використовується в традиційних друкарських машинках. Абсолютно особливою є група цифрових клавіш у правій частині клавіатури: вона може працювати і в буквено-цифровому режимі, і як …

Службові клавіші.
• Enter (введення) – натискання цієї клавіші дає вказівку виконати будь-яку з вибраних вами команд. У режимі набору тексту – перехід на наступний абзац, аналогічний «переводу каретки» на друкарській машинці.
• Esc (від escape – скасувати) – припинити виконання операції.
• Shift – при натисканні включає режим ВЕЛИКИХ ЛІТЕР
• Caps Lock робить те ж саме, але з «закріпленням»: поки ви не стукне по цій клавіші ще раз, всі букви будуть великими.
• CTRL і Alt надають клавішах нового значення. Наприклад, якщо ви при роботі з текстом натиснете клавіші Ctrl і С, виділений шматок текст переміститься в «Буфер обміну», звідки його можна буде вставити в інший документ (навіть відкритий в абсолютно іншій програмі)
• Page Up – «перегортання» зображення вгору.
• Page Down – «перегортання» зображення вниз.
• Backspace – видалення останнього символу. У Провіднику Windows використовується для переходу в папку більш «високого» рівня.
• Del – клавіша видалення виділеного тексту, файлу і т. Д.
• Ins – команда, протилежна Delete. Клавіша вставки і створення.
• Home – перехід на початок / лівий край рядка / екрана.
• End – перехід в кінець / правий край рядка / екрана.
• Tab табуляції (відступу до заздалегідь заданої позиції). У Windows використовується для перемикання між елементами вікна без допомоги мишки.
• PrintScreen – ця кнопка дозволяє зробити «знімок» з екрана комп’ютера, поміщаючи його в «буфер обміну». Надалі ви можете зберегти його за допомогою будь-якого графічного редактора у вигляді файлу. Саме таким чином і було створено більшість ілюстрацій для «програмного» розділу цієї книги.

Додаткові клавіші. Якщо перші два десятки років практично не вплинули на номенклатуру клавіш, то за останні роки творці клавіатур немов схаменулися. Чи жарт – на деяких нових моделях клавіатур можна знайти до двох десятків (!) Нових функціональних клавіш!
• Windows-клавіші. Більшість сучасних клавіатур забезпечені трьома спеціальними кнопками, призначеними для роботи в операційній системі Windows, розташованими в нижній частині клавіатури, поряд з кнопками Ctrl і Alt. Кнопки із зображенням логотипу Windows – летить вікна – служать для швидкого виклику меню третя ж клавіша відповідає за виклик контекстного меню, дублюючи праву клавішу мишки.
• Клавіші управління живленням включення / вимикання ПК (Power), переведення комп’ютера в «сплячий» режим (Sleep) і виходу з нього (Wake).
• Клавіші для управління програмами Інтернету (відкрити браузер, запустити програму електронної пошти і т. Д.).
• Мультимедіа-клавіші (запуск відтворення компакт-диска, клавіші переходу між піснями, управління гучністю).

Як доказ «крутизни» володаря такі клавіатури просто незамінні. У роботі ж, як показує практика, зайві клавіші можуть тільки заплутати користувача, але ніяк не полегшити його життя. А як часто новачки помилково натискають кнопку Power, розташовану, як на гріх, поруч з основними функціональними клавішами!
Всі ці клавіші є і на звичайній клавіатурі, і клавіатурі ноутбука. Однак в останнього є ще одне, зовсім нова клавіша (замість пари десятків викинутих). Зазвичай вона знаходиться в лівому нижньому куті клавіатури і позначається буквами Fn – тобто «функціональна».
Зверніть увагу, що на ноутбучних клавішах верхнього ряду нанесені додаткові значки – зеленим або червоним шрифтом.
А позначають вони якраз ті функції, які включаються при натисканні цих кнопок разом з клавішею Fn. Регулювання гучності, управління підсвічуванням екрану, перемикання на зовнішній монітор – ось лише деякі з функцій, які несуть на собі функціональні клавіші.
Крім основних клавіш, на клавіатурі часто зустрічаються і додаткові: кнопки швидкого запуску браузера, поштовика та ряду інших програм. У мультимедійних клавіатур є ще й спеціальні клавіші для керування програвачем – на передньому торці.
Бувають кнопки і для управління підсвічуванням монітора, і навіть для «розгону» процесора і відеочипа! У деяких ноутов, як ми пам’ятаємо, відеочипа два: один – швидкий, ігровий, але дуже марнотратний – з ним ніякої батареї не напасешся. Другий – інтегрований маломощка, для ігор непридатний … Але для роботи з документами, мережею і фільмами його силоньок цілком вистачає.
… З усією цією метушнею з кнопками ми якось забули ще один пристрій, вбудоване в клавіатуру – тачпад, спеціальна чутлива до дотиків майданчик. Курсором мишки можна управляти, водячи по ній пальцем, а для запуску програм або відкриття файлів, замість лівої кнопки, можна просто клацнути по тачпаду Втім, аналоги мишекнопок теж є – у нижній частині тачпада або по його боках. Крім функціональних кнопок, в тачпад іноді вбудовують ще один майданчик зі стрілочками – вона грає роль мишачого коліщатка і служить для прокрутки документів на екрані.
На деяких ноутбуках компанію тачпаду становить ще й міні-джойстик, що стирчить прямо посеред клавіатури – трекпойнт. Штука моторошно незручна: по-перше, за нього постійно здивуєш пальцями при наборі тексту, а по-друге, кольорова головка трекпойнт моментально брудниться і стає ну моторошно непрезентабельний. Тому намагайтеся вибрати ноутбук без цього тяжкого спадщини минулого …
Теоретично можна накатати главу сторінок на п’ятсот, натхненно умнічая з приводу різних видів і виробників тачпадів, однак, думається мені, це зайве. Хоча у «майданчиків» є і деякі родзинки, здатні вас зацікавити. Перш за все, подивіться на розмір тачпада – чи зручно почуваються на ньому ваші пальці, і не зачіпаєте ви кнопки і чутливу майданчик при наборі тексту? Не тіште себе думками, що звикнете, що все якось владнається. Нічого подібного – я особисто відмовився від відмінного в інших відносинах ноутбука саме через таку капості, яка робила нелегкий письменницьку працю ще більш неможливим.
А ось ще важливий момент: тачпади багатьох нових ноутбуків зразка 2009 підтримують технологію «мультитач» – тобто розуміють пальцеві жести. Власники iPhone знають, наскільки це зручно, так що обов’язково навчитеся цьому нехитрому мистецтву, якщо небо послало вам «правильний» ноутбук. Наприклад, в «макбуків» можна використовувати такі жести:
• Прокрутка документа – провести по тачпаду двома пальцями.
• «Права кнопка» – коротке натискання двома пальцями.
• Збільшення / зменшення – стягування або розтягування двох пальців на поверхні тачпада один щодо одного.
• Поворот – зміна площині положення двох пальців на тачпаді в необхідному напрямку.
• Перегортання – легке торкання в русі зліва направо або навпаки трьома пальцями.

Знайти «мультітачпади» можна і в деяких нетбуках нового покоління – наприклад, від Asus.
Ще одна фішка: в тачпади ноутбуків «бізнес-класу» нерідко вбудовують сканер відбитків пальців. Комусь це здасться піжонством, але здоровий глузд у такому захисті є. У всякому разі, ви зможете спокійно залишити ноутбук вдома або на роботі, не побоюючись, що у ваші дані залізе чийсь цікавий ніс, укупі з очима і балакучим мовою. Можна сказати ще й про те, що іноді виробники перетворюють тачпади в якусь подобу клавіатури, наносячи на нього спеціальні значки для запуску популярних програм – наприклад, такими «гібридами» оснащені ноутбуки Toshiba.
І останнє. Навіть на самого суперкруті людини-павука, як відомо, завжди знайдеться своя людина-тапок. Є смертельні вороги і у клавіатури з тачпадом – пиво, кока-кола, чай, кава, сигаретний попіл і крихти. Всьому цьому поряд з ноутбуком не місце, бо достатньо всього однієї пролитої на клавіатуру або тачпад липучою краплі, щоб все пішло шкереберть. У голлівудських фільмах є і страшилки покруче. В одному з численних «Людина-невидимка» сучасний Гріффін придбав зайву світлопроникність тільки через те, що якийсь вчений пролив на клавіатуру чай: все це тут же призвело до страшних вибухів і пожеж. Ми вас так лякати не будемо … Але все одно будьте акуратніше. Взагалі всім ноутбуковладельцам я рекомендую обзавестися чистять серветками і ручним автомобільним пилососом – він ідеально висмоктує з-під клавіш крихти і пил.
До речі, лікарі стверджують, що клавіатура – найбрудніше місце в нашому домі: всякого мікробного свінячества там в десятки разів більше, ніж під легендарним вже обідком унітазу з реклами. Так що рада – мийте руки не тільки перед їжею, а й перед ноутбуком. І після нього. Ярим параноїкам можу порекомендувати ноути і клавіатури з напиляним на клавіші наночастинками срібла: не знаю, що вони роблять з мікробами, але ціну збільшують звірячому … Не вистачило грошей на «срібну» клавіатуру? Що ж, тоді хоча б раз на місяць протирайте клавіші простий ваткою зі спиртом – самі переконаєтеся, скільки гидоти залишається на клавішах з нашою легкої руки.
Корисні програми. Для початку варто нагадати, що для навороченій клавіатури з додатковими кнопками може знадобитися драйвер (який можна знайти на сайті виробника клавіатури), інакше деякі додаткові клавіші будуть працювати некоректно чи не працювати зовсім.

Я вже, не в перший і не востаннє, рекомендую вам відмінний перемикач розкладок Punto Switcher, який здорово полегшить життя при наборі змішаних англо-російських текстів. Таких, Punto відловлює момент, коли ви набираєте текст не в тій розкладці (наприклад, ццц замість WWW) і автоматично перетворює вже написаний текст в правильний вид. Якщо Punto помилився (що теж буває нерідко), достатньо натиснути кнопку Pause / Break у верхній частині клавіатури – програма тут же поверне текст в колишній вигляд. Якщо на якомусь слові Punto спотикається часто, його можна додати у вбудований в програму словник) – до речі, Punto вміє ще перевіряти і орфографію: якщо ви випадково опечатали в якому-небудь поширеному слові, програма дасть вам про це знати противним писком.
А ще Punto дозволяє перемикати розкладку на клавіатурі не двома клавішами, як це придумав Microsoft, а всього однієї – зазвичай це робиться за допомогою правої клавіші Ctrl.

Посилання на основну публікацію