GPS

Про переваги супутникової навігації не потрібно навіть розповідати – їх вже давно оцінили мандрівники і автолюбителі. І навіть смішно згадати, що ще п’ять років тому за використання навігаційних модулів можна було елементарно загриміти до буцегарні … Втім, все добре, що добре закінчується: американська система GPS з труднощами, але прогризла собі дорогу на російський ринок. Більш того, минулого року в Росії з’явилася власна навігаційна система – ГЛОНАСС, так що в найближчому майбутньому ринок явно очікує бум «Двостандартні» модулів. Модулі супутникової навігації (GPS) аж до самого останнього часу убудовувалися лише в КПК і комунікатори – для ноутбуків оптимальним вибором вважався зовнішній навігатор, підключений через порт USB або слот ExpressCard. Багато в чому це справедливо: недорогий GPS-приймач вартістю до 200 доларів може перетворити на повноцінний навігатор будь ноутбук. До того ж є і автономні, окремі навігатори з власним кольоровим дисплеєм, пам’яттю, що дозволяє завантажувати власні карти … Хоча ці пристрої навряд чи зрівняються по зручності не тільки з ноутбуком, але навіть з простеньким КПК.
Однак, здається, ситуація змінюється: вбудовані GPS-чіпи стали атрибутом багатьох сучасних ноутбуків. Тон задала компанія ASUS, випустивши восени 2007 р перший GPS-ноутбук U3S, а в 2008 р її ініціативу підхопили й інші виробники.
Насправді наявність вбудованого модуля GPS не повинно бути визначальним фактором при виборі ноутбука – благо у продажу можна знайти цілу купу зовнішніх модулів. Так, простенький навігатор від Globalsat, розрахований на підключення до порту USB, обійдеться вам в 50-70 доларів. Трохи дорожче зовнішні приймачі GPS з інтерфейсом Bluetooth. Зате їх можна використовувати не тільки в зв’язці з ноутбуком, але і з будь-яким іншим Bluetooth-пристроєм – скажімо, комунікатором або смартфоном.
І ще – як і будь-яка «залізяка», навігаційний модуль зможе розкрити свої здібності тільки при наявності на ноутбуці спеціальної програми. А тут можуть виникнути проблеми, тому що навігаційний софт традиційно пишеться під КПК і комунікатори або для автономних навігаторів типу Garmin. Для ноутбуків же цікавих програм набагато менше.
Звичайно, всі ми знаємо дивовижну іграшку по імені Google Earth. Все в ній добре: і знімки високого дозволу, і тривимірний режим, і купа карт і підказок. Але є й проблеми: все це справа подгружается через Інтернет, і вимагає стабільного і швидкого каналу зв’язку. Якщо ж оплачувати трафік за тарифами російських стільникових монополістів … Простіше відразу махнути рукою і не зв’язуватися з цією справою.
Крім того, знімки високого дозволу і вже тим більше тривимірні карти існую далеко не для всіх регіонів Росії – навіть ближнє Підмосков’я Google вважає для себе не надто цікавим. Ось Нью-Йорк або Париж – це так, по них можна в тривимірному режимі прогулятися …
І останнє: в Google Earth немає моніторингу пробок з підказкою, як несподівано трапився на дорозі затор об’їхати. Дрібнувата задачка для такого титана!

Посилання на основну публікацію