Приклад структури даних – моделі предметної області

Розберемо приклад на побудову структури даних, є інформаційною моделлю реальної системи. В якості об’єкта моделювання (реальної системи) виберемо процес прийому до вищого навчального закладу. Нехай це буде університет.
Побудова моделі починається з системного аналізу предметної області. В даному випадку предметною областю є робота приймальної комісії університету. Уявімо себе в ролі системних аналітиків і почнемо роботу.
Поставлене нами завдання є непростим. Процес прийому до університету проходить через кілька стадій. Опишемо їх.
1. Підготовчий етап: надання інформації про вузі, його факультетах для прийняття рішення молодими людьми про надходження на конкретний факультет, на конкретну спеціальність.
2. Прийом документів від абітурієнтів, оформлення документації.
3. Здача абітурієнтами прийомних іспитів, обробка результатів іспитів.
4. Процедура зарахування в університет за результатами іспитів.
Всі ці етапи пов’язані з отриманням, зберіганням, обробкою і передачею інформації, т. Е. Із здійсненням інформаційних процесів.
На підготовчому етапі від нашої інформаційної моделі в першу чергу потрібні відомості про план прийому до університету: на яких факультетах, які спеціальності відкриті для надходження; скільки чоловік приймається на кожну спеціальність. Крім того, абітурієнтів (і їх батьків) цікавить: які вступні іспити здаються на кожному факультеті, які зараховуються за результатами ЄДІ.
На другому етапі приймальна комісія буде отримувати і обробляти інформацію, що надходить від абітурієнтів, які подають заяви до університету.
На третьому етапі приймальна комісія буде заносити в інформаційну базу результати вступних іспитів (або ЄДІ) для кожного вступника.
Нарешті, на четвертому етапі в систему вносяться остаточні результати прийому: відомості для кожного абітурієнта про те, поступив він в університет чи ні.

Третій рівень дерева починає формуватися на другому етапі роботи приймальної комісії. У цей час абітурієнти пишуть заяви про допуск до вступу, здають необхідні документи (копії паспорта, шкільного атестату та ін.), Заповнюють анкету. Кожному абітурієнту присвоюється його особистий ідентифікатор – номер реєстрації. Далі під цим номером він буде фігурувати у всіх документах.
На кожного абітурієнта готується анкета, куди заносяться його вихідні дані (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження та інші відомості, необхідні приймальної комісії), відомості про факультет і спеціальності, на яку він надходить.

У вас може виникнути питання: як у трьох отриманих таблицях відображено зв’язок між ними, яка явно позначена на графі рис. 3.7? Такий зв’язок між таблицями існує за рахунок наявних у них загальних (співпадаючих) полів. У таблицях факультет і спеціальність є загальне поле «Назва факультету». У таблицях СПЕЦІАЛЬНОСТІ і АБІТУРІЄНТИ загальним полем є «Назва спеціальності». Завдяки цьому завжди можна зрозуміти, на яку спеціальність надходить даний абітурієнт, а через інформацію про спеціальності можна дізнатися, на який факультет він надходить. Тут передбачається, що назви спеціальностей на різних факультетах не повторюються, як це і прийнято в вузах.
Підіб’ємо підсумок: нами побудована структура даних, що складається з трьох взаємопов’язаних таблиць, що є табличній формою інформаційної моделі предметної області «Приймальня кампанія в університеті».

Посилання на основну публікацію