1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Інформатика
  3. Поняття інформації – інформатика

Поняття інформації – інформатика

Напевно, найскладніше питання в інформатиці – це «Що таке інформація? ». На нього немає однозначної відповіді. Сенс цього поняття залежить від контексту (змісту розмови, тексту), в якому воно вживається.

У базовому курсі інформатики та ІКТ інформація розглядалася в різних контекстах. З позиції людини інформація – це зміст повідомлень, це найрізноманітніші відомості, які людина отримує з навколишнього світу через свої органи чуття. Із сукупності одержуваної людиною інформації формуються його знання про навколишній світ і про себе самого.
Розповідаючи про комп’ютер, ми говорили, що комп’ютер – це універсальний програмно керований автомат для роботи з інформацією. У такому контексті не обговорюється сенс інформації. Сенс – це значення, яке надає інформації людина. Комп’ютер же працює з бітами, з двійковими кодами. Вникати в їхні «сенс» комп’ютер не в змозі. Тому правильніше називати інформацію, яка циркулює в пристроях комп’ютера, даними. Проте в розмовній мові, в літературі часто говорять про те, що комп’ютер зберігає, обробляє, передає і приймає інформацію. Нічого страшного в цьому немає. Треба лише розуміти, що в «комп’ютерному контексті» поняття «інформація» ототожнюється з поняттям «дані».

У тлумачному словнику В. І. Даля немає слова «інформація». Термін «інформація» почав широко вживатися з середини XX століття. Найбільшою мірою поняття інформації зобов’язане своїм розповсюдженням двом науковими напрямками: теорії зв’язку і кібернетиці. Автор теорії зв’язку Клод Шеннон, аналізуючи технічні системи зв’язку: телеграф, телефон, радіо, – розглядав їх як системи передачі інформації. У таких системах інформація передається у вигляді послідовностей сигналів: електричних або електромагнітних. Розвиток теорії зв’язку послужило створенню теорії інформації, вирішальною проблему виміру інформації.

Засновник кібернетики Норберт Вінер аналізував різноманітні процеси управління в живих організмах і в технічних системах. Процеси управління розглядаються в кібернетиці як інформаційні процеси. Інформація в системах управління циркулює у вигляді сигналів, переданих по інформаційних каналах.
У XX столітті поняття інформації повсюдно проникає в науку. Нейрофізіологія (розділ біології) вивчає механізми нервової діяльності тварини і людини. Ця наука будує модель інформаційних процесів, що відбуваються в організмі.
Надходить ззовні інформація перетворюється на сигнали електрохімічної природи, які від органів почуттів передаються по нервових волокнах до нейронів (нервовим клітинам) мозку. Мозок передає керуючу інформацію у вигляді сигналів тієї ж природи до м’язових тканин, керуючи, таким чином, органами руху. Описаний механізм добре узгоджується з кібернетичної моделлю Н. Вінера.

В іншій біологічній науці – генетиці використовується поняття спадкової інформації, закладеної в структурі молекул ДНК, присутніх в ядрах клітин живих організмів (рослин, тварин). Генетика довела, що ця структура є своєрідним кодом, визначальним функціонування всього організму: його зростання, розвиток, патології та ін. Через молекули ДНК відбувається передача спадкової інформації від покоління до покоління.

Поняття інформації відноситься до числа фундаментальних, т. Е. Є основоположним для науки і не пояснюється через інші поняття. У цьому сенсі інформація встає в один ряд з такими фундаментальними науковими поняттями, як речовина, енергія, простір, час. Осмисленням інформації як фундаментального поняття займається наука філософія.

Згідно з однією з філософських концепцій, інформація є властивістю всього сущого, всіх матеріальних об’єктів світу. Така концепція інформації називається атрибутивною (інформація – атрибут всіх матеріальних об’єктів). Інформація у світі виникла разом із Всесвітом. З такою гранично широкої точки зору, інформація проявляється у впливі одних об’єктів на інші, у змінах, до яких такі впливи приводять.
Іншу філософську концепцію інформації називають функціональною.

Згідно функціональному підходу, інформація з’явилася лише з виникненням життя, тому що пов’язана з функціонуванням складних систем, що самоорганізуються, до яких відносяться живі організми і людське суспільство. Можна ще сказати так: інформація – це атрибут, властивий тільки живій природі. Це один з суттєвих ознак, що відокремлюють в природі живе від неживого.

Третя філософська концепція інформації – антропоцентрическая, відповідно до якої інформація існує лише в людській свідомості, в людському сприйнятті. Інформаційна діяльність властива тільки людині, відбувається в соціальних системах. Створюючи інформаційну техніку, людина створює інструменти для своєї інформаційної діяльності.

Роблячи вибір між різними точками зору, треба пам’ятати, що будь-яка наукова теорія – лише модель нескінченно складного світу, тому вона не може відображати його точно і в повній мірі.
Можна сказати, що вживання поняття «інформація» в повсякденні відбувається в антропоцентрическом контексті. Для кожного з нас природно сприймати інформацію як повідомлення, якими обмінюються люди. Наприклад, ЗМІ – засоби масової інформації призначені для поширення повідомлень, новин серед населення.

ПОДІЛИТИСЯ: