1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Інформатика
  3. Кодування інформації

Кодування інформації

Інформація надходить від джерела до приймача за допомогою знаків або сигналів. Для того щоб відбулася передача інформації, приймач повинен не тільки отримати інформацію, але і розшифрувати її. Тому він повинен мати код – систему умовних знаків для передачі інформації.

Кодування – перехід від однієї форми подання інформації до іншої, найбільш зручною для її зберігання, передачі або обробки. Наприклад, за допомогою нотних знаків кодується будь-який музичний твір. За допомогою дорожніх знаків кодуються правила дорожнього руху.

Кожен населений пункт має поштовий індекс, за яким визначається місце відправлення листа. Німі люди використовують спеціальний мову жестів.

У XIX ст. французький педагог Луї Брайль придумав абетку для сліпих. Букви цього алфавіту на аркуші щільного паперу у вигляді певним чином видавлених точок. Проводячи пальцем по таким дірочках, незрячі люди розрізняють букви і можуть читати.

При кодуванні ставляться різні цілі і, відповідно, застосовуються різні способи кодування. Найбільш поширені цілі кодування:

  • 1) економність (скоротити запис);
  • 2) надійність (засекретити інформацію);
  • 3) зручність обробки або сприйняття.

Найчастіше застосовують такі способи кодування:

  • 1) графічний (за допомогою малюнків);
  • 2) числовий (за допомогою цифр);
  • 3) символьний (для кодування використовуються ті ж символи, що і в початковому тексті).

Комп’ютер може обробляти різного виду інформацію. Вона кодується послідовністю електричних імпульсів, т. Е. Послідовністю нулів і одиниць: є імпульс (1) і немає імпульсу (0). Таке кодування називається двійковим, а послідовність нулів і одиниць – машинною мовою.

Декодування – процес по відновленню первісної форми подання інформації, т. Е. Операція, зворотна кодуванню.

ПОДІЛИТИСЯ: