Ядро атома

Як відомо, при хімічних реакціях атоми хімічних елементів не змінюються. Вони лише переходять з однієї речовини в іншу. Довгий час вважалося, що атоми неподільні взагалі. Проте пізніше було з’ясовано, що атоми також складаються з окремих дрібніших частинок.

Д. І. Менделєєв, складаючи періодичну таблицю, брав за основу атомну масу. Однак було незрозуміло, чому атоми з близької масою відрізняються за властивостями (у періодах), але атоми з різними масами близькі за властивостями (у групах). Отже, властивості атома залежать не тільки від його маси, а від чогось ще, що є в його будові.

В кінці XIX століття було відкрито, що деякі речовини при сильному освітленні випускають промені з потоків електронів, які є негативно зарядженими частинками. Після була відкрита радіоактивність, коли деякі речовини навіть у темряві випускають електрони та інші частинки. Отже, до складу атомів входять елементарні частинки.

Електрон має найменшу масу і найменший заряд з усіх відомих елементарних частинок. Електричний заряд електрона називається елементарним, і його приймають рівним -1. Заряди інших часток, як позитивних так і негативних, кратні елементарному заряду.

Однак атоми не мають електричного заряду, хоча містять негативно заряджені електрони. Це означає, що в атомі є позитивно заряджені частинки. Всі вони зосереджені в центральній частині атома, в його ядрі. Ядро набагато менше самого атома, проте в ньому зосереджена майже вся його маса. Отже, речовина в ядрі володіє дуже високою щільністю.

Ядра атомів, в свою чергу, також мають складну будову. Вони складаються з протонів і нейтронів. Саме протони мають позитивний заряд, заряд кожного протона у складі ядра дорівнює +1. Заряд всього ядра визначається кількістю протонів в ньому. Нейтрони не мають заряду. Маси протона і нейтрона приблизно рівні 1 а.е.м.

Оскільки атоми не мають заряду, значить в них кількість протонів дорівнює кількості електронів.

Число протонів в атомі позначають буквою Z, а число нейтронів – N. В атомах одного хімічного елемента число Z завжди одне і те ж, т. Е. Кількість протонів незмінно. А ось число нейтронів (N) може незначно відрізнятися.

Саме заряд ядра, т. Е. Кількість протонів, і відповідну йому кількість електронів визначають властивості хімічних елементів.

Тому сучасне формулювання періодичного закону виглядає так: властивості хімічних елементів, а також утворених ними речовин перебувають у періодичній залежності від заряду атомних ядер.

Посилання на основну публікацію