Неметали – хімічні елементи, які мають типові неметалеві властивості і розташовуються в правому верхньому куті періодичної системи. Які ж властивості притаманні цим елементам, і з чим реагують неметали?
Неметали: загальна характеристика
Неметали відрізняються від металів тим, що на зовнішньому енергетичному рівні вони мають більшу кількість електронів. Тому їх окислювальні властивості виражені сильніше, ніж у металів. Неметали характеризуються високими значеннями електронегативності і високий відновний потенціал.
До неметалів відносяться хімічні елементи, які знаходяться в газоподібному, рідкому або твердому агрегатному стані. Так, наприклад, азот, кисень, фтор, хлор, водень – гази; йод, сірка, фосфор – тверді; бром – рідина (при кімнатній температурі). Всього існує 22 неметалла.
Зі збільшенням заряду ядра атома спостерігається закономірність зміни властивостей хімічних елементів від металевих до неметалічних.
Хімічні властивості неметалів
Водневі властивості неметалів в основному є летючими сполуками, які у водних розчинах мають кислотний характер. Вони мають молекулярні структури, а також ковалентний полярну зв’язок. Деякі, наприклад, вода, аміак або фтороводород утворюють водневі зв’язки. Сполуки утворюються при безпосередній взаємодії неметалів з воднем. приклад:
S + H2 = H2S (до 350 градусів рівновагу зміщений вправо)
Все водневі сполуки мають відновні властивості, причому їх відновна сила зростає справа наліво по періоду і зверху вниз в групі. Так, сірководень згоряє при великій кількості кисню:
2H2 S + 3O3 = 2SO2 + 2H2 O + 1 158 кДж.
Окислення може йти іншим шляхом. Так, уже на повітрі водний розчин сірководню мутніє в результаті утворення сірки:
H2 S + 3O2 = 2S + 2H2O
Сполуки неметалів з киснем, як правило, є кислотними оксидами, яким відповідають кислородосодержащие кислоти (оксокислоти). Структура оксидів типових неметалів молекулярна.
Чим вище ступінь окислення неметала, тим сильніше відповідна кисневмісна кислота. Так, хлор безпосередньо не взаємодіє з киснем, проте утворює ряд оксокислот, яким відповідають оксиди, ангідриди цих кислот.
Найбільш відомі такі солі цих кислот, як хлорне вапно CaOCl2 (змішана сіль хлорнуватисту і соляної кислот), бертолетової сіль KClO3 (хлорат калію).
Азот в оксидах проявляє позитивні ступені окислення +1, +2, +3, +4, +5. Перші два оксиду N2O і NO – несолеобразующіе і є газами. N2O3 (оксид азоту III) – є ангідридом азотної кислоти HNO2. Оксид азоту IV – бурий газ NO2 – газ, який добре розчиняється в воді, утворюючи при цьому дві кислоти. Цей процес можна виразити рівнянням:
2NO2 + H2 O = HNO3 (азотна кислота) + HNO2 (азотистая кислота) – окислювально-відновна реакція диспропорціонування
Ангідрид азотної кислоти N2O5 – біла кристалічна речовина, яке легко розчиняється у воді. приклад:
N2O5 + H2O = 2HNO3
Солі азотної кислоти називаються селітрами, вони розчиняються у воді. Солі калію, кальцію, натрію використовують для отримання азотних добрив.
Фосфор утворює оксиди, проявляючи ступеня окислення +3 і +5. Найбільш стійкий оксид – фосфорний ангідрид P2O5, який утворює молекулярну решітку, в вузлах якої знаходяться димери P4O10. Солі ортофосфорної кислоти застосовуються як фосфорних добрив, наприклад, амофос NH4 H2 PO4 (дигідрофосфат амонію).
Таблиця розташування неметалів
Група | I | III | IV | V | VI | VII | VIII |
Перший період | H | He | |||||
Другий період | B | C | N | O | F | Ne | |
Третій період | Si | P | S | Cl | Ar | ||
Четвертий період | As | Se | Br | Kr | |||
П’ятий період | Te | I | Xe | ||||
Шостий період | At | Rn |