Волокна – хімія

Природні волокна за походженням ділять на рослинні, тваринні та мінеральні.

Волокна рослинного походження (рис. 41) можна підрозділити:

на волокна, що формуються на поверхні насіння (бавовна);
на волокна стебел рослин – луб’яні волокна (льон, джут, пенька);
на волокна оболонок плодів (копра горіхів кокосової пальми).
Найбільш важливе волокно рослинного походження – бавовняне, що володіє хорошими механічними властивостями, зносостійкістю, термостабильностью, гігроскопічністю (дуже гарно вбирає вологу). Його застосовують у виробництві різних тканин (бязь, ситець, сатин, байка) трикотажу, швейних ниток, вати.

Льон, більш міцний, ніж бавовна, застосовують для виготовлення білизняних, платьевих і декоративних тканин. Луб’яні волокна використовують у виробництві тканин, з яких виготовляють тару (мішки), канатів, мотузок. Льон також використовують для виготовлення паперу, наприклад газетної і банкнотного.

Натуральна вовна характеризується невисокою міцністю, великою еластичністю. Застосовують її для виготовлення тканин побутового та технічного призначення, трикотажу, валяльно-повстяних виробів (повсть, валянки і т. П.).

Натуральний шовк виробляють численні гусениці і павуки. Найвідоміший шовк виділяють шовковичні черви.

Китайцям шовк був відомий більш ніж за дві з половиною тисячі років до нашої ери. Секрет його виготовлення охоронявся державою, поки в 556 р. Н.е. е. ченці з Європи не вивезли контрабандою з Китаю яйця шовковичних черв’яків, заховавши їх в порожнисті тростини.

Натуральний шовк – це дуже дороге волокно, наприклад в Японії шовкове кімоно коштує близько 30000 доларів.

Шовк дуже міцний. Це його властивість і еластичність дозволяють робити шовк основою для багатьох видів тканини – оксамиту, атласу, газу та ін.

Хімічні волокна отримують, як ви вже знаєте, з розчинів або розплавів волокнообразующих полімерів. Їх поділяють на такі групи:

штучні (віскозне, ацетатне та ін.), які отримують з природних полімерів або продуктів їх переробки, головним чином з целюлози і її ефірів (рис. 43);
синтетичні (капрон, лавсан, енант, найлон), які отримують з синтетичних полімерів (рис. 44).

Посилання на основну публікацію