Внутрішньомолекулярні перегрупування

Є випадки, коли радикали, перехідні при реакціях з молекули в молекулу, що не зберігають свого первісного будови, а входять у нову молекулу із зміненим порядком зв’язків атомів. Такі порівняно рідко зустрічаються реакції називаються внутрішньомолекулярними перегрупуваннями. Перегрупування іноді сильно ускладнюють визначення будови речовин. Однак широке дослідження внутрішньомолекулярних перегрупувань показало, що і тут відбувається лише обмежене і притому суворо певну зміну порядку зв’язків. Таким чином, можливість внутрішньомолекулярних перегрупувань чи не знаходиться в суперечності з законом радикалів, і їх можна розглядати лише як особливий прояв цього закону.

Теорія хімічної будови, як було показано вище, дає можливість заздалегідь передбачити число індивідуальних молекул, що володіють даним складом. У хімії в даний час невідомо жодного прикладу, коли число отриманих ізомерів перевищувало б число передбачених теорією. Є ряд прикладів, коли теорія передбачає більше число ізомерів порівняно з числом існуючих. Уважне вивчення цього уявного протиріччя теорії хімічної будови з фактами збагатило органічну хімію новими даними. Виявилося, що деякі молекули з певним поєднанням атомів і атомних груп настільки легко зазнають перегрупування, що їх не вдається виділити в умовах досвіду. Так, наприклад, всі спроби отримати ізомер аллилового спирту будови СН3 – СН = СН -ОН закінчуються невдачею; в усіх випадках замість такого спирту був виділений лише про- Піонова альдегід СН3 – СН2- СН = О; в тих реакціях, які повинні були б призвести до утворення кетону

Посилання на основну публікацію