Високомолекулярні сполуки можна розділити на два основних типи, якщо спиратися на їх природу. Високомолекулярні сполуки, одержувані промисловим шляхом, мають назву пластичні маси. Природні високомолекулярні сполуки мають тривіальні назви – поліпептиди, білки, нуклеїнові кислоти і полісахариди.
В основу класифікації пластичних мас можуть бути покладені найрізноманітніші ознаки. Найбільш часто використовують поведінку полімерів при нагріванні і спосіб синтезу. Пластичні маси при нагріванні під тиском здатні формуватися і потім стійко зберігати додану їм форму.
Залежно від поведінки при нагріванні полімери діляться на термопластичні і термореактивні.
Термопластичні полімери, або термопласти, при нагріванні розм’якшуються, а при охолодженні тверднуть. Цей процес є оборотним. Полімери при цьому не зазнають ніяких хімічних змін. Здатність до формування зберігається у них і при повторних обробках в вироби.
Термореактивні полімери, або реактопласти, при нагріванні структуруються і перетворюються в тверді неплавкі і нерозчинні продукти, не здатні до повторного формуванню. Цей процес є незворотнім.
За способом синтезу полімерів і їх походженням пластичні маси поділяються на такі великі класи:
• пластичні маси на основі полімерів, одержуваних полімеризацією;
• пластичні маси на основі полімерів, одержуваних поліконденсацією;
• пластичні маси на основі хімічно модифікованих полімерів.