Валентність — доповідь

Валентність – це здатність атомів утворити n – число хімічних зв’язків з атомами інших елементів.

А ще валентність – це здатність атома утримати інші атоми біля себе. Як вам відомо з шкільного курсу хімії, різні атоми зв’язуються один з одним електронами зовнішнього енергетичного рівня. Неспарених електронів шукає для себе пару в іншого атома. Ці електрони зовнішнього рівня називаються валентними. Значить валентність можна визначити і як число електронних пар, що зв’язують атоми один з одним. Подивіться структурну формулу води: Н – О – Н. Кожна рисочка – це електронна пара, значить показує валентність, тобто кисень тут має дві рисочки, значить він двухвалентен, від молекул водню виходять по одній риски, значить водень одновалентен. При записи валентність позначається римськими цифрами: О (II), Н (I). Може вказуватися і над елементом.

Валентність буває постійної або змінної. Наприклад, у лугів металів вона постійна і дорівнює I. А ось хлор в різних з’єднаннях проявляє валентності I, III, V, VII.

Як визначити валентність елемента?

Знову звернімося до Періодичної таблиці. Постійна валентність у металів головних підгруп, так метали першої групи мають валентність I, другий II. А у металів побічних підгруп валентність змінна. Також вона змінна і у неметалів. Вища валентність атома дорівнює № групи, нижча дорівнює = №группи – 8. Знайома формулювання. Чи не означає це те, що валентність збігається зі ступенем окислення. Пам’ятайте, валентність може збігатися зі ступенем окислення, але дані показники не тотожні один одному. Валентність не може мати знака = / -, а також не може бути нульовою.

Другий спосіб визначення валентності за хімічною формулою, якщо відома постійна валентність одного з елементів. Наприклад, візьмемо формулу оксиду міді: CuО. Валентність кисню II. Бачимо, що на один атом кисню в цій формулі доводиться один атом міді, значить і валентність міді дорівнює II. А тепер візьмемо формулу складніше: Fe2O3. Валентність атома кисню дорівнює II. Таких атомів тут три, множимо 2 * 3 = 6. Отримали, що на два атома заліза припадає 6 валентностей. Дізнаємося валентність одного атома заліза: 6: 3 = 3. Значить валентність заліза дорівнює III.

Крім того, коли необхідно оцінити “максимальну валентність”, завжди слід виходити з електронної конфігурації, яка є в «збудженому» стані.

Посилання на основну публікацію