Сульфіди

 

При реакції металу з сірководнем утворюються сульфіди відповідного металу. Як і сірководень, сульфіди також є відновниками, які можуть окислюватися не тільки сильними реагентами (H2SO4, HCl), але і слабкими (SO3, H2SO3), а також іонами тривалентного заліза:

 

2FeCl3 + H2S = 2FeCl2 + S+ 2HCl.

 

При взаємодії H2S з підставами, основними оксидами або лугами, утворюються сульфіди (кислі і середні). Більшість сульфідів погано розчинні або нерозчинні у воді, (крім сульфідів лужних і лужно-земельних металів, а також амонію).

При пропусканні сірководню через розчин Pb(NO3)2 (нітрат барію), утворюється чорний осад:

 

Pb(NO3)2 + H2S = PbS + 2HNO3.

 

Ця реакція є якісною на іони сульфідів.

Сульфіди піддаються гідролізу, т. к. сірководнева кислота є 2х основний:

 

H2S ⇆ H+ + HS-,

HS- ⇆ H+ + S2-,

 

Крім сульфідів велике значення в хімії грають полісульфіди. Серед них найбільш вивчені полісульфіди лужних металів і амонію:

 

K2S + S= K2S2.

 

Дисульфід заліза (II) являє собою кристали жовтого кольору і зустрічається в природі – сірчаний колчедан, або пірит.

У лабораторії його отримують:

 

2FeCl3 + 2H2S = FeS2 + Fecl 2 + 4HCl,

 

Необхідно пам’ятати, що валентність сірки в сульфидах і дисульфидах дорівнює II, а ступені окиснення різні: в сульфидах – -2, а в дисульфидах – -1.

Посилання на основну публікацію