Сульфід олова

При лабораторному взаємодії олова і сірки, утворюється сульфід олова. Даного виду сульфіти бувають двох типів: моносульфід і дисульфід. Головна відмінність даних сплавів полягають в валентність елементів. Моносульфід олова двухвалентен, а валентність дисульфіду дорівнює чотирьом.

Сульфід олова II

Моносульфід вдає із себе коричневий темнуватий порошок, в кристалічному стані і має металевий відблиск. Метод видобутку даного сплаву досить складний, необхідні висока нагрівання і супутні розчини. В результаті тривалих хімічних реакцій утворюється сульфід олова. Отриманий порошок стійок до води, не розчиняється у трохи розведених кислотах. Лише концентрована азотна або сірчана кислота може розщепити моносульфід олова.

Основна сфера застосування даного з’єднання це радіоелектроніка, де сульфід виконує функцію напівпровідника. Завдяки яскраво вираженим напівпровідникових властивостями його застосовують в фотодиодах і резисторах.

Сульфід олова IV

Дисульфід або як його ще прийнято називати сусальне золото, виглядає як бурі або жовтуваті лусочки, з золотистим блиском. Процес видобутку даного з’єднання, досить простий, на відміну від одновалентного сульфіду. Олово і сірку сильно нагрівають і обробляють нашатирним спиртом і ртуттю.

Найчастіше, отриманий сульфід олова, задіє в ролі фарби, для імітації позолоти. В наші дні попит на сусальне золото падає, так як інші подібні за властивостями речовини витісняють його за рахунок більш низької собівартості.

Як бачите, практично однакові за складом речовини, можуть мати абсолютно протилежні області застосування. Але, тим не менш, важливість сульфіду олова можна недооцінювати, такі сполуки, з різною валентністю, грають ключову роль в ряді галузей промисловості.

Посилання на основну публікацію