Солі вугільної кислоти

 

Основне значення з усіх солей вугільної кислоти має сода, з якої отримують різні кристалогідрати: Na2CO3·10H2O (найбільш стійкий, носить назву кристалічної соди), Na2CO3·7H2O, Na2CO3·H2O.

При прожарюванні кристалічної соди отримують безводну кальциновану соду: Na2CO3.

Також використовують питну соду – NaHCO3, яка легко розпадається:

 

2NaHCO3 = Na2CO3 + H2O + CO2.

 

Соду на виробництві отримують методом Сольва, який складається з декількох етапів:

1. Роблять концентрований розчин кухонної солі і насичують його аміаком при охолодженні.

2. Проходження CO2 через розчин при тиску:

 

NH3 + CO2 + H2O = NH4HCO3,

NH4NCO3 + NaCl= NaHCO3↓ + NH4Cl,

 

Питна сода не розчиняється в холодному насиченому розчині, і тому її фільтрують. При прожарюванні отримують кальциновану соду, а ну, вуглекислий газ, який при цьому виділяється, використовують у виробництві:

 

2NaHCO3 = Na2CO3 + H2O + CO2↑.

 

Якщо далі гріти розчин NH4Cl з Ca(OH)2 виділиться аміак:

 

2NH4Cl + Ca(OH)2 = 2NH3 + CaCl2 + 2H2O,

 

У даному методі отримання соди тільки один побічний продукт – хлорид натрію.

 

Поташ K2CO3.

 

Одним з важливих сполук вугільної кислоти є поташ. Його не можна отримати за методом Сольва, у зв’язку з малою розчинністю гідрокарбонату NaHCO3 в насиченому розчині, а ну, гідрокарбонат калію (KHCO3) має гарну розчинність у таких розчинах:

 

KCl + NH4CO3 ⇄ KHCO3 + NH4Cl,

 

І реакція буде повністю оборотною, тому проводять наступну реакцію:

 

KOH + CO2 = KHCO3,

KHCO3 + KOH = K2CO3 + H2O.

Посилання на основну публікацію