Сильні кислоти і основи

Всі кислоти і основи поділяються на:

  • сильні;
  • слабкі.

При цьому не слід плутати поняття “сильна кислота” або “серйозна основа” з їх концентрацією. Наприклад, можна зробити концентрований розчин слабкої кислоти або розбавлений розчин сильної основи.

Соляна кислота, розчиняючись у воді, віддає кожній з двох молекул води по одному своєму протону:

HCl + H2O → Cl + H3O+

В результаті хімічної реакції в іоні гідроксонію іон водню міцно зв’язується з молекулою води. Реакція буде протікати до тих пір, поки повністю не вичерпаються її реагенти (всі молекули соляної кислоти переходять в розчин у вигляді іонів). Вода в даному випадку грає роль основи, оскільки отримує протон від соляної кислоти.

Кислоти, які дисоціюють без остачі в водних розчинах, називаються сильними.

Якщо відома початкова концентрація сильної кислоти, в такому випадку не складає труднощів підрахувати концентрацію іонів гідроксонію і хлорид-іонів в розчині.

Наприклад, якщо в 1 літрі води розчиняється 0,2 газоподібної соляної кислоти, концентрація іонів після дисоціації буде точно такою ж:

  • [H3O+] = 0,2
  • [Cl-] = 0,2

Приклади сильних кислот

  • HCl – соляна кислота;
  • HBr – бромоводень;
  • HI – йодоводень;
  • HNO3 – азотна кислота;
  • HClO4 – хлорна кислота;
  • H2SO4 – сірчана кислота.

Всі кислоти (за винятком сірчаної), представлені в списку вище, є монопротоновими, ​​оскільки їх атоми віддають по одному протону; молекули сірчаної кислоти можуть віддавати два своїх протона, тому сірчана кислота є дипротоновою.

До сильних основ відносяться електроліти, які повністю дисоціюють у водних розчинах з утворенням гідроксид-іона ОН.

За аналогією з кислотами, обчислити концентрацію гідроксид-іона досить просто, якщо знати вихідну концентрацію розчину.

Наприклад, розчин NaOH з концентрацією 2 моль/л дисоціює на таку ж концентрацію іонів:

  • NaOH → Na++ OH-;
  • [Na+] = 2 моль/л;
  • [OH] = 2 моль/л.
Посилання на основну публікацію