Розмноження і розвиток організму людини

Розмноження – це здатність живих організмів відтворювати собі подібних, забезпечуючи безперервність і спадкоємність життя в ряду поколінь. У природі існують дві форми розмноження – безстатеве і статеве. При статевому розмноженні беруть участь два організму – материнський і батьківський. Людині, як і більшості живих істот, властиво статеве розмноження.

Статева система людини

Розмноження людини – фізіологічна функція, необхідна для збереження людини як біологічного виду. Процес розмноження у людини починається з зачаття (запліднення), тобто з моменту проникнення чоловічої статевої клітини (сперматозоїда) в жіночу статеву клітину (яйце, або яйцеклітину). Злиття ядер цих двох клітин – початок формування нового індивіда. Людський зародок розвивається в матці жінки під час вагітності, яка триває 9 місяців. В кінці цього періоду матка починає мимоволі ритмічно скорочуватися, скорочення стають все сильніше і частіше; амниотический мішок (плодовий міхур) розривається і, нарешті, через піхву «виганяється» зрілий плід – народжується дитина. Незабаром відходить і плацента (послід). Весь процес, починаючи з скорочень матки і кінчаючи вигнанням плоду і посліду, називається пологами.

Внутрішньоутробний розвиток організму людини починається з запліднення яйцеклітини і закінчується народженням дитини.

Запліднення

Злиття сперматозоїда і яйцеклітини (запліднення) відбувається зазвичай в матковій трубі. Сперматозоїди потрапляють у піхву під час статевого акту, вони самостійно просуваються по жіночій статевій системі і через 1,5-2 год потрапляють в маткові труби. При зустрічі з яйцеклітиною сперматозоїд прикріплюється до неї, акросомальної ферменти розчиняють її оболонки, і гаплоїдне ядро ​​зливається з ядром яйцеклітини.

Після проникнення сперматозоїда утворюється оболонка, що перешкоджає проникненню в яйцеклітину інших сперматозоїдів. Новоутворена диплоїдна зигота просувається у напрямку до матки і ділиться, в результаті чого виникає грудочку з дрібних, зовні недиференційованих клітин. Зародок протягом 4-5 днів спускається по матковій трубі в матку, кілька днів залишається в ній і на 7-й день впроваджується в її багату кровоносними судинами слизову оболонку. У цей період триває поділ клітин зародка, навколо нього утворюються зародкові оболонки і відбувається диференціювання клітин в первинні тканини. Зовнішня зародкова оболонка (хоріон) несе ворсинки, за допомогою яких зародок впроваджується в слизову оболонку стінки матки. На 9-му тижні внутрішньоутробного розвитку утворюється плацента (дитяче місце) – дисковидний орган, який здійснює зв’язок між організмом матері і зародком в період вагітності. З цього моменту розвивається організм називається плодом.

Через плаценту встановлюється тісний контакт між кровоносними системами плода і матері: через тонкі стінки капілярів поживні речовини і кисень надходять з крові матері в кров зародка, одночасно в кров матері переходять продукти життєдіяльності плода. У плаценті виробляються деякі гормони, що впливають на організм матері. Тривалість внутрішньоутробного розвитку (вагітності) у людини становить дев’ять місяців (270-280 днів). Під час вагітності під дією прогестерону відбувається підготовка молочних залоз до вигодовування дитини. До моменту народження плід має зріст 50-55 см і масу тіла – 3000-3500 р

Пологи

Після закінчення терміну внутрішньоутробного розвитку плід виганяється з матки в процесі пологів. У підготовці і здійсненні пологів беруть участь центральна і периферична нервові системи, гормони і інші біологічно активні речовини, нервово-м’язовий апарат самій матки.

Пологи починаються переймами, в результаті яких розширюється шийка матки, щоб забезпечити проходження через неї плода. Після розкриття шийки матки до сутичок приєднуються потуги – скорочення м’язів черевного преса і діафрагми, що виникають рефлекторно і мимоволі. Одночасне підвищення внутрішньоматкового тиску (перейми) і внутрішньочеревного тиску (потуги) сприяє тому, що плід спрямовується в родові шляхи. Перші 12 год за рахунок скорочень матки він просувається вниз до шийки матки, шийка розширюється, плід може пройти через неї. У цей час відбувається розрив амніону, рідина виходить з організму матері. Після відходження вод перейми стихають. Через 15-20 хв, коли мускулатура матки пристосовується до зменшеного обсягу, сутички поновлюються. У наступні 20-60 хв плід проходить через шийку матки і піхву і народжується.

З першим криком новонароджена дитина починає дихати атмосферним повітрям. Після припинення пульсації судин пуповину, яка з’єднує дитини з плацентою, перев’язують і перерізають. Через 10-15 хв після народження дитини в результаті скорочень матки народжується послід – плацента з плодовими оболонками.

Післяпологовий розвиток організму людини

Фізіологи умовно ділять людське життя на великі вікові періоди: дитячий – від народження до початку періоду статевого дозрівання (приблизно до 13 років); підлітковий – від початку статевого дозрівання до 16 років у дівчаток і до 18 років у хлопчиків; юнацький – до 25-26 років; дорослий – до 40 років у жінок і до 45 років у чоловіків; зрілий – до 55 років у жінок і до 60 років у чоловіків; літній – до 75 років у жінок і чоловіків; старечий – понад 75 років. Така періодизація заснована частково на біологічних і частково на соціальних ознаках.

Дитячий період підрозділяється на період новонародженості, який триває від народження до 4-х тижнів життя; грудної (дитячий) період (до 1 року) – період максимально швидкого зростання і розвитку. У ясельний період (раннього дитинства) (від 1 року до 3-х років) і дошкільний період (від 3 до 7 років) тривають процеси росту і формування організму, рухи дитини стають більш узгодженими, швидко розвиваються мова і мислення. В молодший шкільний період (від 7 до 12 років) формуються дрібні м’язи кисті руки. Діти навчаються грамоті, читанню, у них розвивається логічне мислення.

Онтогенез людини закінчується смертю. Смерть – необоротне припинення життєдіяльності організму і внаслідок цього загибель індивідуума як відособлену живої системи.

Посилання на основну публікацію