Приклади солей: хімічні властивості, одержання

Жоден процес в світі неможливий без втручання хімічних сполук, які, реагуючи між собою, створюють основу для сприятливих умов. Всі елементи і речовини в хімії класифікуються відповідно до будовою і функціями, які вони виконують. Основними є кислоти і підстави. При їх взаємодії утворюються розчинні і нерозчинні солі.

Приклади кислот, солей

Кислота – складне речовина, яке в своєму складі містить один або більше атомів водню і кислотний залишок. Відмітною властивістю таких з’єднань є здатність замінити водень металом або яких-небудь позитивних іоном, в результаті чого відбувається утворення відповідної солі. Практично всі кислоти, за винятком деяких (H2SiO3 – кремнієва кислота), розчинні у воді, причому сильні, такі як HCl (соляна), HNO3 (азотна), H2SO4 (сірчана), повністю розпадаються на іони. А слабкі (наприклад, HNO2 – азотистая, H2SO3 – сірчиста) – частково. Їх водневий показник (pH), що визначає активність іонів водню в розчині, менше 7.

Сіль – складна речовина, що складається найчастіше з катіона металу і аніону кислотного залишку. Зазвичай вона виходить при реагуванні кислот і підстав. В результаті такої взаємодії ще виділяється вода. Як катіонів солі можуть служити, наприклад, катіони NH4 +. Вони, так само як і кислоти, можуть розчинятися у воді з різним ступенем розчинності.

Приклади солей в хімії: СаСО3 – карбонат кальцію, NaCl – хлорид натрію, NH4Cl – хлорид амонію, K2SO4 – сульфат калію та інші.

Класифікація солей

Залежно від кількості заміщення катіонів відрядив виділяють наступні категорії солей:

  • Середні – солі, в яких катіони водень замінюються повністю на катіони металів або інші іони. Такими прикладами солей в хімії можуть послужити самі звичайні речовини, які зустрічаються найчастіше – KCl, K3PO4.
  • Кислі – речовини, в яких катіони водню заміщаються іншими іонами в повному обсязі. Прикладами можуть послужити гідрокарбонат натрію (NaHCO3) і гідроортофосфат калію (K2HPO4).
  • Основні – солі, в яких кислотні залишки не до кінця заміщуються гидроксогрупп при надлишку підстави або нестачі кислоти. До таких речовин відноситься MgOHCl.
  • Комплексні солі: Na [Al (OH) 4], K2 [Zn (OH) 4].

Залежно від кількості присутніх в складі солі катіонів та аніонів розрізняють:

  • Прості – солі, що мають в складі один виду катіона і аніона. Приклади солей: NaCl, K2CO3, Mg (NO3) 2.
  • Подвійні – солі, які складаються з пари типів позитивно заряджених іонів. До таких належить сульфат алюмінію-калію.
  • Змішані – солі, в яких присутній два види аниона. Приклади солей: Са (OCl) Cl.

Отримання солей

Ці речовини утворюються головним чином при реагуванні лугу з кислотою, в результаті чого утворюється вода: LiOH + HCl = LiCl + H2O.

При взаємодії кислотного та основного оксидів також утворюються солі: СаО + SO3 = CaSO4.

Вони ж виходять при вступі в реакцію кислоти і металу, який стоїть до водню в електрохімічному ряду напружень. Як правило, це супроводжується виділенням газу: H2SO4 + Li = Li2SO4 + H2.

При взаємодії підстав (кислот) з кислотними (основними) оксидами утворюються відповідні солі: 2KOH + SO2 = K2SO3 + H2O; 2HCl + CaO = CaCl2 + H2O.

Основні реакції солей

При взаємодії солі і кислоти виходить інша сіль і нова кислота (умовою такої реакції є те, що в результаті повинен випасти осад або виділитися газ): HCl + AgNO3 = HNO3 + AgCl.

При реагуванні двох різних розчинних солей отримують: CaCl2 + Na2CO3 = CaCO3 + 2NaCl.

Деякі погано розчинні у воді солі мають здатність розкладатися на відповідні продукти реакції при нагріванні: СаСО3 = СаО + СО2.

Деякі солі можуть піддаватися гідролізу: оборотно (якщо це сіль сильної основи і слабкої кислоти (CaCO3) або сильної кислоти і слабкої основи (CuCl2)) і незворотньо (сіль слабкої кислоти і слабкої основи (Ag2S)). Солі сильних основ і сильних кислот (KCl) НЕ гідролізують.

Вони також можуть дисоціювати на іони: частково або повністю, в залежності від складу.

Посилання на основну публікацію