Пероксид водню – важка рідина блакитного кольору Н2О2.
Будова пероксид водню.
Зв’язки в пероксиді сильно асоційовані з-за наявності водневих зв’язків. Пероксид водню змішується з водою в необмежених кількостях.
Якщо чиста речовина потрапляє на оголений ділянку шкіри, то відчувається неприємне печіння, внаслідок чого виникає сильний хімічний опік.
Спочатку була отримана в 1818 році французьким хіміком Луї Жак Тенаром в процесі окислення пероксиду барію охолодженої соляною кислотою.
На сьогоднішній день використовують спосіб отримання перекису за допомогою концентрованої сірчаної кислоти (лабораторний):
BaO2 + H2SO4 = BaSO4 + H2O2.
Пергідроль – 30% розчин H2O2 у воді. Він вибухонебезпечний, пошкоджує шкіру при попаданні, викликає хімічні опіки (місця пошкодження біліють).
Його часто використовують як каталізатор, так як пероксид швидко розкладається (часто з вибухом) під дією багатьох речовин (металів), навіть в макроскопічних кількостях.