Оксид сірки (VI) – це кислотний оксид. При звичайних умовах – безбарвна отруйна рідина. На повітрі «димить», сильно поглинає вологу.
Способи отримання. Оксид сірки (VI) отримують каталітичним окисленням оксиду сірки (IV) киснем.
2SO2 + O2 ↔ 2SO3
Сірчистий газ окислюють і інші окислювачі, наприклад, озон або оксид азоту (IV):
SO2 + O3 → SO3 + O2
SO2 + NO2 → SO3 + NO
Ще один спосіб отримання оксиду сірки (VI) – розкладання сульфату заліза (III):
Fe2 (SO4) 3 → Fe2O3 + 3SO3
1. Оксид сірки (VI) активно поглинає вологу і реагує з водою з утворенням сірчаної кислоти:
SO3 + H2O → H2SO4
2. Сірчаний ангідрид є типовим кислотним оксидом, взаємодіє з лугами та основними оксидами.
Наприклад, оксид сірки (VI) взаємодіє з гідроксидом натрію. При цьому утворюються середні або кислі солі:
SO3 + 2NaOH (надлишок) → Na2SO4 + H2O
SO3 + NaOH (надлишок) → NaHSO4
Ще приклад: оксид сірки (VI) взаємодіє з оксидом оксидом (при сплаву):
SO3 + MgO → MgSO4
3. Сірчаний ангідрид – дуже сильний окислювач, так як сірка в ньому має максимальну ступінь окислення (+6). Він енергійно взаємодіє з такими восстановителями, як йодид калію, сірководень або фосфор:
SO3 + 2KI → I2 + K2SO3
3SO3 + H2S → 4SO2 + H2O
5SO3 + 2P → P2O5 + 5SO2
4. Розчиняється в концентрованої сірчаної кислоти, утворюючи олеум – розчин SO3 в H2SO4.