Одноатомні спирти, феноли та їх похідні

Похідні аліфатичних вуглеводнів, в яких один або кілька атомів водню заміщені гідроксильною групою, називають спиртами; аналогічні похідні ароматичних вуглеводнів називають фенолами.

Залежно від числа гідроксильних груп спирти і феноли бувають одно-, дво-, трехатомного і т. Д. Спирти, що містять дві гідроксильні групи або більше, називають багатоатомними.

Прості ефіри можна розглядати як похідні спиртів або фенолів, в яких атом водню гідроксильної групи заміщений алкільним або арильним радикалом. Прості ефіри бувають також ненасиченими (наприклад, вінілові) і циклічними. Вінілові ефіри CH2 = CH-OR є похідними вінілового спирту. Вініловий спирт CH2 = CH-OH – найпростіший представник сполук, які називаються енолят, оскільки в їх складі у атома вуглецю подвійного зв’язку (ен) знаходиться гідроксильна група (-ол). Еноли – вкрай нестійкі сполуки, наприклад вініловий спирт в момент його утворення ізомеризується в оцтовий альдегід.

Для простих ефірів нескладного будови (з відносно простими радикалами) зручна радикально-функціональна номенклатура (табл. 4.2). Назви ефірів формули ROR ‘по замісної номен- клатура будуються додаванням складеного префікса алкокси- (сокраще- ня від алкіл + окси) або арілоксі-, що позначає заступник R’O, до назви вуглеводню, відповідного радикалу R родоначальної структури, наприклад 1-метоксіпропан для ефіру СН3ОСН2СН2СН3.

Прості ефіри практично не змішуються з водою, добре розчиняють багато органічних речовин і тому часто викорис товуються як розчинники, але вони дуже вогненебезпечні. Зокрема, діетиловий ефір легко запалюється, якщо поряд знаходиться відкритий вогонь або просто сильно нагрітий предмет.

Діетиловий ефір застосовують для інгаляційного наркозу, а також як розчинник речовин тваринного і рослинного происхож- дення. При зберіганні на повітрі діетиловий ефір легко утворює вибуховий гідропероксид (див. 3.2.1).

Бутілвініловий ефір використовують для отримання полімеру, вживаного як ранозагоювальний засіб, під назвою винилин («бальзам Шостаковского»).

Посилання на основну публікацію