1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Хімія
  3. Нервова тканина – конспект

Нервова тканина – конспект

Структура нервових клітин

Нервова клітина (нейрон) складається з тіла клітини (соми), відростків (аксонів і дендритів) і кінцевих пластинок. За допомогою дендритів нейрони сприймають, а за допомогою аксонів передають збудження. На периферії аксони покриті шванновскими клітинами, які утворюють миелиновую оболонку з високими ізолюючими властивостями.

Передача збудження відбувається в нервових закінченнях (синапсах), які є місцем контакту між нейронами, а також між нейронами і м’язовими клітинами. У кінцевих пластинках зберігаються хімічні речовини, нейромедіатори (див. С. 342), що виконують сигнальні функції. При надходженні нервового імпульсу медіатори виділяються в синаптичну щілину, передаючи збудження нейронів або м’язових клітин.

Для нервових клітин характерний високий вміст ліпідів – 50% від сухої маси. Фракція ліпідів включає різноманітні фосфо, глико- і сфінголіпіди (див. С. 218).

Б. Енергетичний обмін головного мозку

Головний мозок добре забезпечується кров’ю і має інтенсивний енергетичний обмін. Хоча головний мозок становить близько 2% маси тіла, при спокійному стані організму він утилізує близько 20% поглиненого кисню і 60% глюкози, яка повністю окислюється до СО2 і Н2О в цитратному циклі і шляхом гліколізу.

У клітинах головного мозку практично єдиним джерелом енергії, який повинен надходити постійно, є глюкоза. Тільки при тривалому голодуванні клітини починають використовувати додаткове джерело енергії – кетонові тіла (див. Рис. 305). Запаси глікогену в клітинах головного мозку незначні. Жирні кислоти, які в плазмі крові транспортуються у вигляді комплексу з альбуміном, не досягають клітин головного мозку через гематоенцефалічного бар’єру. Амінокислоти не можуть служити джерелом енергії для синтезу АТФ (АТР), оскільки в нейронах відсутня глюконеогенез. Залежність головного мозку від глюкози означає, що різке падіння рівня глюкози в крові, наприклад, у випадку передозування інсуліну у діабетиків, може стати небезпечним для життя.

У клітинах центральної нервової системи найбільш енергоємним процесом, що споживають до 40% виробленого АТФ, є функціонування транспортної Na + / К + -АТФ-ази (Na + / K + – «насоса») клітинних мембран [1] (див. Рис. 221). Активний транспорт іонів Na + і К + компенсує постійний потік іонів через іонні канали. Крім того, АТФ використовується в багатьох біосинтетичних реакціях.

В. Метаболізм амінокислот

У клітинах головного мозку йде активний метаболізм амінокислот. У головному мозку концентрація амінокислот майже в 8 разів вище, ніж у плазмі крові, і істотно вище, ніж в печінці. Особливо високим є рівень глутамату (приблизно 5-10 мМ) і аспартату (2-3 мМ). Ці амінокислоти утворюються в реакції трансамінування з проміжних метаболітів цитратного циклу, 2-оксоглутарат і оксалоацетата (див. Рис. 181).

У тканинах мозку інтенсивно протікають метаболічні перетворення амінокислот, такі, як окисне дезамінування, трансамінування, модифікація бічного ланцюга та ін. Особливо важливою для нормального функціонування головного мозку є реакція декарбоксилювання, в результаті якої утворюється γ-аміномасляна кислота (γ-аминобутират) (ГАМК , GABA) (попередник – глутамат) і біогенні аміни. Біосинтез і деградацію глутамату можна розглядати, як побічний шлях цитратного циклу (ГАМК-шунт), який на відміну від основного циклу не призводить до синтезу гуанозин-5′-трифосфату (див. Рис. 139). ГАМК-шунт характерний для клітин центральної нервової системи, але не відіграє суттєвої ролі в інших тканинах.

Деякі амінокислоти, наприклад гліцин, аспартат, глутамат, ГАМК, виконують в нейронах функцію медіаторів. Вони зберігаються в синапсах і виділяються при надходженні нервового імпульсу (див. Рис. 343). Переносники індукують або інгібують потенціал дії, контролюючи тим самим порушення сусідніх нейронів.

ПОДІЛИТИСЯ: