Напрямок протікання реакцій

Існує якесь правило, яким керуються при вивченні процесів, що протікають у розчинах електролітів: реакції між іонами в розчинах електролітів йдуть практично до кінця в бік випадання осаду, виділення газу і утворення малодисучиюючої речовини – води. Але це не завжди так.

Наприклад, взаємодія нітрату натрію та хлориду калію:

NaNO3 + KCl = NaCl + KNO3.

Всі компоненти вихідних сполук і кінцевих розчинні у воді, існують у вигляді іонів, взаємодія між іонами є і реакція оборотна. Тому іонне рівняння буде виглядати так:

Na+ + NO3- + K+ + Cl- = Na+ + Cl- + K+ + NO3-.

Тобто в розчині до змішування і після реакції в розчині знаходяться одні і ті ж іони. Тому можна сказати, що реакція практично не йде, що підтверджує правило.

Це відноситься, в основному, до розбавлених розчинів. Якщо ж маємо справу з насиченим, то все відбувається по –іншому.

Розглянемо нітрат калію, у якого найменша розчинність спостерігається при 22°С, хлорид натрію – при 30°С. Т. е. при змішуванні розчинів можна було б очікувати рівноважного стану в хлориду калію і нітрату натрію. Але в реальності хлорид натрію, як саме малорозчинна сполука з цих 4х, випадає в осад. Тому лабораторним методом отримання нітрату калію є реакція між хлоридом калію та нітратом натрію при розчиненні його в гарячій воді. Після цього выкристаллизовывают хлорид натрію при температурі вище 30°С. Рівновагу зміщується вправо:

Напрямок протікання реакцій

 Напрямок протікання реакцій

 

Такі реакції використовують для промислового методу отримання соди методом Сольве:

 

NaCl + CO2 + NH3 + H2O = NH4Cl + NaHCO3.

 

Висновок: процеси, зворотні в конкретних умовах, що можуть стати необоротними внаслідок випадання осаду.

Існують дані, кількісні характеристики, реакцій про те, чи можуть вони дисоціювати чи ні, і називаються вони – добутком розчинності.

Посилання на основну публікацію