Методи визначення PH – хімія

Для визначення концентрації іонів водню розроблено ряд методів: візуально-колориметричний, фотоколориметричний, кондуктометричний  і потенциометричний. Найбільш широко застосовується потенциометрический метод. В якості індикаторного електрода застосовують скляний, хінгідронний і водневий електроди. В даний час найбільш широко використовують скляний електрод. В якості електрода порівняння застосовують хлорсрібний або каломельний. ЕРС визначається рівнянням Е = φ (інд.ел.) – Φ (ел.сравн.) Визначення pH можна виконати будь-яким потенціометром або pH-метром зі шкалою безпосереднього відліку pH.

Електрод порівняння служить для визначення потенціалу індикаторного електрода. Потенціал електрода порівняння постійний.

Скляний електрод – це мембранний селективний електрод на [Н +], що складається зі скляної трубки, що закінчується тонкостінним кулькою зі спеціального скла. Усередині міститься 0,1 М розчин соляної кислоти, для струмовідводу поміщають хлорсеребряного електрод, потенціал якого постійний (φ1). Коли електрод поміщають в розчин соляної кислоти, в поверхневий шар електродного скла інтенсивно проникають з досліджуваного розчину іони водню, витісняючи зі скла іони натрію і калію. Здатність до іонного обміну залежить від хімічного складу скла і складу розчину. В результаті обміну іонів водню між склом і розчином утворюється подвійний електричний шар. На внутрішній поверхні скла потенціал постійний (φ2), так як концентрація [Н +] в 0,1 М розчині HC1 постійна, а (φ3) змінна величина і залежить від концентрації [Н +] в досліджуваному розчині. Потенціал скляного електрода залежить від сорту скла, тому перед застосуванням його калібрують по буферним розчинам з певною концентрацією іонів водню. Скляні електроди не чутливі до окислювально-відновним процесам, що не адсорбують білки, індиферентні до поверхнево-активних речовин, тому вони міцно увійшли в практику медицини.

Посилання на основну публікацію