Концентрація розчинів

У попередньому параграфі ми вже говорили про насичених розчинах, розчинності і про те, що, знаючи розчинність речовини, можна досить точно визначити кількісний склад насиченого в даних умовах розчину цієї речовини. Однак якщо мова йде про ненасиченому розчині, то ця точність відразу зникає. Такий розчин може містити будь-які кількості розчиненої речовини, але тільки менші, ніж потрібно для насичення розчину. Настільки ж неточними є поняття «концентрований» і «розбавлений» розчини, які проте мають широке ходіння в лабораторній практиці.
Для точного визначення кількісного складу розчину вводиться поняття концентрації розчину. Концентрація розчину показує, яку кількість розчиненої речовини міститься в певному ваговому або об’ємному кількості розчину. Концентрація є однією з найважливіших характеристик розчину.

Існує кілька способів вираження концентрації розчинів. Іноді, особливо у випадку кислот, ми зустрічаємо на етикетках позначення 1: 2, 1: 6, 1: 10 або 1; 22. Це означає, що надійшла в лабораторію концентрована кислота була змішана з водою у відповідній пропорції: на 1 обсяг кислоти було взято 2, б, 10 або 12 обсягів води. Тут вже є якесь кількісне вказівку, однак і воно не є достатньо точним.
Більш точно виражати концентрацію у відсотках, в молях на літр і в грам-еквівалентах на літр. Перша називається процентний, друга – молярної, а третя – нормальною концентрацією. Процентна концентрація являє собою вагову, а молярна і нормальна – об’ємні концентрації. Концентрація умовно позначається буквою С.

Посилання на основну публікацію