1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Хімія
  3. Історія органічної хімії

Історія органічної хімії

Вивчення нового розділу хімії вчитель починає з пояснення самого терміна і предмета вивчення органічної хімії. В кінці XVIII – початку XIX ст. в науці хімії панувало вчення під назвою «віталізм» (від латинського vita – життя). Прихильники віталізму стверджували, що будь-які речовини живої природи можуть утворюватися в живих організмах тільки під дією особливої «життєвої сили». Завдяки цьому вченню дослідження будови і властивостей рослинних і тваринних речовин виділилися в окремий розділ хімії. Шведський хімік Йенс Якоб Берцеліус назвав його органічною хімією, а предмет її вивчення – органічними речовинами.

З розвитком і вдосконаленням хімічного експерименту стало ясно, що органічні речовини можуть бути синтезовані з неорганічних (або, як їх називали раніше, мінеральних) поза всяким живого організму, в колбі або пробірці. Спочатку німецький хімік Фрідріх Велер отримав органічну щавлеву кислоту і сечовину з неорганічних вихідних речовин. Потім німецький хімік-органік Адольф Вільгельм Герман кульбіт в 1845 р синтезував оцтову кислоту з вуглецю. Вирішальним для віталізму виявився 1854 Француз П’єр Ежен Марселів Бертло гидратацией етилену в присутності сірчаної кислоти синтезував етиловий спирт, получавшийся до цього тільки бродінням вуглеводів, а також штучним шляхом отримав аналоги природних жирів. «Хімія не потребує життєвій силі!» – Винесе Бертло вирок витализму.

З тих пір органічною хімією стали називати науку про способи отримання, будову, властивості та застосування сполук вуглецю.

Це мотивація, причинно-наслідковий зв’язок, ідеологія всього курсу.

На сьогоднішній день органічна хімія – один з найбільших і важливих розділів хімії. Це пояснюється такими обставинами:

1. Число відомих органічних сполук збільшується в геометричній прогресії і на сьогоднішній день перевищує 18 млн., У той час як неорганічних речовин відомо трохи більше 100 тисяч.

2. Більшість сучасних промислових процесів в хімічній промисловості – це реакції та отримання органічних речовин. Це лікарські препарати та засоби підвищення продуктивності сільського господарства, полімерні матеріали та барвники, харчові добавки та косметичні засоби. Багато чого з того, що ми бачимо навколо себе – одяг та пластмаси, будівельні матеріали і меблі, засоби гігієни та побутова хімія, вміст аптечки і паливо автомобілів, – все це продукція основного (багатотоннажного) або тонкого органічного синтезу.

3. Неорганічна природа по-своєму красива, але сувора: круті скелі і водна гладь, золотий пісок і безкрайня сніжна рівнина. Але вона мертва без органічної хімії – основи життя на Землі. Більшість процесів, що протікають в живих організмах і забезпечують їх існування, – хімічні реакції органічних речовин. Органічна хімія – це хімія життя.

4. Хіміки навчилися синтезувати дуже складні природні речовини: вуглеводи, білки, нуклеїнові кислоти. На допомогу органічного синтезу в цих випадках приходить біотехнологія: великі молекули конструюють з простіших «цеглинок» «спеціально навчені» мікроорганізми і клітинні культури. На основі досягнень органічної хімії генна інженерія знайшла спосіб «пересадки» генів одного живого організму іншому, в результаті чого останній набуває нові корисні властивості. Не виключено, що коли-небудь жива матерія буде створена штучним шляхом.

ПОДІЛИТИСЯ: