Даний урок має мету сформувати в учнів цілісне уявлення про вуглеводні різних класів, продемонструвати їх генетичну взаємозв’язок, підкреслити вирішальний вплив будови органічної сполуки на його хімічні властивості. Урок доцільно провести у формі семінару, на якому вчитель за допомогою бесіди систематизує і коригує знання учнів, встановлює причинно-наслідковий зв’язок у ланцюжку понять
СКЛАД – БУДОВА – ВЛАСТИВОСТІ.
У вступній частині уроку вчитель підкреслює значення вуглеводнів для сучасних галузей промисловості, техніки, повсякденного життя людей. Ці речовини, як в індивідуальному стані, так і у вигляді природних сумішей (газ, нафта, вугілля), служать сировиною для виробництва десятків тисяч більше складних органічних сполук, несуть у наші домівки тепло і світло. Без них з ужитку зникли б багато звичні речі: вироби з пластмас, гуми, засоби побутової хімії, косметика.
У чому ж криються причини різноманіття вуглеводнів? Відповідаючи на це питання, школярі звертаються до понять гомологічного ряду, ізомерії, здатності атома вуглецю з’єднуватися один з одним у довгі ланцюжки, утворювати кратні зв’язку.
Повторити класифікацію вуглеводнів та генетичний зв’язок між різними типами допомагає схема, приклад якої представлений на малюнку 19. Вона може бути заздалегідь виконана у вигляді плаката, слайд або плівки для кодоскопа.
Учитель просить сформулювати відмінні ознаки кожної групи вуглеводнів. Граничні до межі насичені атомами водню, не містять кратних зв’язків або циклу; ненасичені мають хоча б одну подвійну або потрійну зв’язок між атомами вуглецю; циклічні містять замкнутий ланцюжок вуглецевих атомів.
Як відрізняються вуглеводні за складом? Гомологи розрізняються на одну або кілька груп СН2 (Гомологічна різниця), ненасичені та циклічні – меншим числом водневих атомів в порівнянні з вуглецевими. Звідси випливає перший важливий висновок: перетворити вуглеводні одного типу в інший можна за допомогою приєднання або відщеплення атомів водню. Цей метод придатний для більшості переходів, проте не є універсальним. Стрілками на схемі пов’язані вуглеводні, які можна безпосередньо перетворити один в одного одній реакцією. Для ілюстрації сказаного вчитель пропонує здійснити кілька ланцюжків перетворень (генетичних переходів):
етан ? етилен ? ацетилен ? бензол
бензол ? циклогексан ? н-гексан ? пропен
метан ? ацетилен ? етилен ? етан
2-метилбутан ? 2-метілбутадіен-1,3 ? 2-метилбутен-2
По можливості учитель повторює думку про взаємозв’язок органічних і неорганічних речовин, живої і неживої природи. Наприклад, метан можна отримати з неорганічної речовини карбіду алюмінію, ацетилен – з карбіду кальцію, суміш граничних J вуглеводнів 6-12 атомами вуглецю отримують з суміші СО і H2 (синтез-газ). З іншого боку, все вуглеводні при згорянні утворюють неорганічні продукти.