Електростатична взаємодія

Два нейтральних твердих тіла можуть взаємодіяти електростатично тільки в тому випадку, якщо при їх контакті електрони переходять від одного тіла (донора) до іншого (акцептора).

На прикордонній поверхні при цьому утворюється подвійний електричний шар.

Очевидно, що найбільша взаємодія проявляється в середовищі з мінімальною діелектричної проникністю. Найбільший заряд спостерігається на прикордонному контакті поверхні.

Б.В. Дерягин із співробітниками виявили наступний донорно-акцепторний ряд:

донор – NH> – OH > -OR > – OCOR> – CH3 >> – C6H> галоїди > – COOR > = CO > – CN > – C = C – акцептор.

Кожен попередній член ряду є донором електронів по відношенню до наступного.

Адгезія частинок до твердої поверхні, наприклад волокноутворюючого полімеру, за наявності відповідних груп, повинна бути тим вище, чим далі взаємодіючі групи відстоять в донорно-акцепторном ряду.

У середовищі з низькою діелектричною проникністю (e0 < 3) можливий не тільки перехід електрона від одного з взаємодіючих об’єктів до іншого, а й відрив і перехід протона. У цьому зв’язку розрив адгезійного контакту в сухому повітрі або в органічному (хлорорганічному) середовищі призводить до накопичення статичної електрики на твердій поверхні, наприклад, у текстильних матеріалів.

Експериментальні роботи з вивчення електростатичного компоненти адгезії не створюють однозначного уявлення про її роль у процесах взаємодії дисперсних частинок з текстильними матеріалами.

Однак, той факт, що при обробці текстильних матеріалів у неполярній рідині волокна набувають заряд, вказує на необхідність врахування електростатичної взаємодії між поверхнею волокноутворюючого полімеру і частками при розгляді механізму процесів модифікації та очищення текстильних матеріалів, особливо в середовищі з низькою діелектричною проникністю.

Посилання на основну публікацію